За столом переговорів зберуться 17 очільників МВС країн Євросоюзу та єврокомісар з міграції Магнус Бруннер; очікується також участь ірландського міністра внутрішніх справ Джима О’Каллагана. Приводом для нової зустрічі стали результати року, протягом якого міграційне право ЄС змінилося сильніше, ніж за попереднє десятиліття загалом – і саме ці зміни задали порядок денний сьогоднішньої зустрічі.
Що змінилося за рік між двома зустрічами
Рік, що відділяє перший мюнхенський саміт, присвячений міграції, від другого, виявився для міграційної політики ЄС переломним. Ще у лютому Європарламент прибрав із законодавства так званий елемент зв’язку – вимогу, за якою просителя притулку можна було депортувати до третьої країни лише за наявності в нього зв’язку з цією країною. Тепер такої умови не існує.
12 червня набула чинності реформа значно більшого масштабу – єдина європейська система надання притулку, відома за абревіатурою ГЕАС.
Вона має змінити одразу три опори, на яких трималася попередня система:
- порядок реєстрації та розгляду клопотань тепер єдиний для всіх країн ЄС і передбачає прискорену процедуру;
- дублінські правила визначення відповідальної держави замінені новим механізмом;
- контроль зовнішніх кордонів Євросоюзу посилений.
Заяв на надання притулку стало менше – але політика тут ні до чого
Перші дані після початку реформи виглядають обнадійливо для прихильників посилення міграційної політики, але з одним застереженням. Федеральна служба у справах міграції та біженців Німеччини (БАМФ) зафіксувала з січня по серпень близько 68,3 тис. клопотань на надання притулку: 47,3 тис. первинних і близько 21 тис. повторних. Майже 8,3 тис. із первинних звернень припали на дітей молодше року, вже народжених на німецькій землі.
ГЕАС змінила і саму методику підрахунку: тепер БАМФ окремим рядком фіксує нових учасників системи – тих, хто вже просив притулку в іншій країні ЄС. З червня таких прохачів набралося близько 2,4 тис., а загалом з початку року нових учасників системи притулку було нараховано близько 49,7 тис.
Рік тому, за той самий період 2025-го, в імміграційній службі було нараховано близько 78,2 тис. первинних клопотань. Ці цифри свідчать, що динаміка подання первинних заяв знизилася більш ніж на третину. Але причина зниження кількості заявок, на думку політолога й дослідника міграції Ганнеса Шаманна з Хільдесхаймського університету, полягає не в брюссельських кабінетах: “Динаміку визначають процеси в країнах вихідної міграції, а зв’язок між падінням цифр і рішеннями європейських політиків, за його оцінкою, мінімальний”.
У масштабі всього Євросоюзу статистика виглядає інакше: у 27 країнах ЄС разом із Норвегією та Швейцарією за перше півріччя 2026 року було подано близько 332 тис. заяв про міжнародний захист. Саме ця загальноєвропейська статистика, а не лише німецька, має лягти в основу сьогоднішніх мюнхенських дебатів.
Pro Asyl вбачає в реформі лише початок
Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини напередодні сьогоднішньої зустрічі не приховувало її мету: за офіційною заявою, йтиметься про так зване “подальше посилення європейського міграційного пакту”. Для правозахисної організації Pro Asyl таке формулювання звучить як сигнал тривоги, а не як технічна деталь.
Виконавчий директор Pro Asyl Карл Копп вважає, що міграційна політика ЄС вже зараз загрожує правам людини. У розмові з BR24 він назвав ГЕАС не фіналом, а прологом до другої хвилі посилень, і на підтвердження послався на плани створення “return hubs” – центрів повернення мігрантів за межами Євросоюзу. За його формулюванням: “Те, що відбувається – сюрреалізм навколо права на притулок, а зрештою й навколо всього європейського проекту”.
Політолог Шаманн налаштований спокійніше: індивідуальне конституційне право на притулок ніхто скасовувати не планує, хоча сама ця тема, за його спостереженням, звучить у політичних колах дедалі частіше. Схожу стриманість демонструє і Костянтин Хрушка, фахівець із соціального та міграційного права з Євангелічної вищої школи Фрайбурга: нові правила він трактує радше як підтвердження прихильності праву на притулок та виключення спроб обману й маніпуляцій правами людини, ніж як відмову від нього, оскільки ключовий принцип збережено – нікого не можна вислати без перевірки його потреби в захисті. За його формулюванням, країни ЄС отримали жорстке, але все ще пристойне з погляду міжнародного права законодавство.
Єдине, що об’єднує 17 міністрів, – кордон
Власне формулювання мети Федерального міністерства внутрішніх справ звучить масштабніше: “Сприяння реалізації міграційного перелому в Європі”.
На практиці це означає дві речі:
- зміцнення зовнішніх кордонів Євросоюзу
- прискорення депортацій.
До цього, за наявними даними, додасться питання про розширення повноважень прикордонного агентства Фронтекс. Наразі воно лише допомагає країнам ЄС в операціях із повернення нелегальних мігрантів, але Добріндт має намір обговорити активнішу роль агентства саме в депортаціях.
Шаманн називає захист зовнішніх кордонів найменшим спільним знаменником – темою, навколо якої 17 країнам найпростіше зійтися в думках, і тому зустріч у Мюнхені він описує насамперед як спробу досягти видимої єдності позицій.
Хрушка ж очікує, що за зачиненими дверима суперечок не уникнути: насамперед через фінансування та ставлення до push-backs на кордонах. Але за межі Європейського союзу, за його прогнозом, винесуть лише демонстративну згоду, без неї міграційна політика ЄС просто втратить дієздатність. “Публічні розбіжності, – зазначає він, – не йдуть на користь ні внутрішній, ні зовнішній політиці жодної з країн”.
Також залишається незрозумілим, чому досі не розглядається питання впровадження вже ставших ефективними міграційних процесів, які, наприклад, діють у Канаді, Австралії та багатьох інших країнах. Чому лише в ЄС ми стрибаємо з ультралівої крайності в ультраправу і навпаки? Кому це вигідно?
Чому це важливо
Сьогоднішня мюнхенська зустріч – це вже не одноразова ініціатива одного міністра, а сформований щорічний формат дебатів, де Німеччина фактично задає тон загальноєвропейській дискусії про міграцію. За рік між першим і другим самітом Євросоюз встиг провести наймасштабнішу за останні роки реформу системи притулку, і, не чекаючи перших практичних результатів ГЕАС, вже готується обговорювати наступний пакет заходів.
Розбіжність у позиції Pro Asyl та дослідників міграційної політики окреслює головне невирішене питання: чи йдеться про наведення ладу в перевантаженій міграційній системі, чи про поступове скорочення самого права на захист.
Відповідь на це питання не пролунає сьогодні в Баєришер Хоф – вона формуватиметься місяцями, у міру того, як стане зрозуміло, як нові правила працюють на практиці і що увійде до наступного пакета посилень, про який попереджає Pro Asyl.
Джерело: BR24
