Обидві ситуації об’єднує одне: поруч немає людини, яка переклала б розмову і зняла тривогу від нерозуміння.
Для тисяч приїжджих у Німеччині подібні сцени — не рідкість, а частина повсякдення. Англійська мова часто не допомагає: у державних структурах працює чимало співробітників, які принципово не спілкуються іншими мовами. А перекладач, якого визнають в офіційній установі і який точно зможе передати сенс сказаного, — це окреме і не завжди розв’язне завдання.
Якщо вам потрібно знайти перекладача і ви не бажаєте витрачати час на читання статті, сайт для пошуку перекладача можна знайти тут.
Мовний бар’єр як системна проблема
Більшість тих, хто переїжджає до Німеччини, зазвичай або говорить лише рідною мовою, або максимум знає англійську, і рано чи пізно стикається з однією й тією ж труднощами: без посередника неможливо розібратися ні у візиті до лікаря, ні в листуванні з міграційною службою, ні в договорі оренди житла. І якщо зрозуміти суть листа чи написати відповідь німецькою можна за допомогою перекладача або нейромережі, то під час зустрічей у будь-якому разі знадобиться професійний перекладач. А знайти перекладача — лише перший крок квесту. Знайти того, кого визнають перекладачем у державній установі, — крок значно складніший. А знайти визнаного перекладача з вільним часом, який правильно передасть суть ваших слів, — практично неможливо.
Проблема має кілька вимірів. Вона стосується нестачі кваліфікованих кадрів у самих міграційних структурах, дефіциту медичних перекладачів, а також високої вартості завірених перекладів документів. Кожен із цих напрямів створює власний бар’єр на шляху інтеграції.
Кадровий дефіцит у міграційній службі
Федеральна служба у справах міграції та біженців Німеччини (BAMF) у 2018 році провела внутрішню перевірку своїх перекладачів. Результат виявився тривожним: із 5800 чинних фахівців профільні курси з роботи із шукачами притулку пройшли лише 620 осіб, повідомляло видання Der Westen.
Інакше кажучи, переважна більшість перекладачів працювали без належної підготовки до специфіки міграційних інтерв’ю. Для приїжджих це означало ризик помилок під час передачі свідчень, плутанину в документах і збільшення термінів розгляду справ.
Нестача перекладачів у медицині
Схожа картина складається і в лікарнях. Лікарям часто бракує професійних медичних перекладачів, а пацієнти не можуть точно описати симптоми навіть рідною мовою. Унаслідок цього якість медичної допомоги напряму залежить від того, чи знайдеться поруч людина, здатна правильно передати суть скарг.
Порушення, які виявила перевірка
Історія з непридатними перекладачами отримала продовження. У квітні 2018 року міграційна служба звільнила близько двох тисяч співробітників, включно з перекладачами. Причини були різними: частина звільнених маніпулювала документами біженців, частина порушувала принцип нейтралітету, частина просто не відповідала робочим стандартам.
Поштовхом до масової перевірки стала більш рання справа у філії BAMF у Бремені. За три роки місцева адміністрація незаконно видала понад тисячу дозволів на притулок, і серед фігурантів справи опинився перекладач. Після цього скандалу незалежна комісія перевірила 18 тисяч клопотань про притулок у різних федеральних землях.
На жаль, держава досі не зробила нічого для покращення ситуації. Уряд Німеччини чомусь навіть не перейняв досвід інших розвинених країн, де існує статус так званої «іноземної мови». Цей статус визначає деякі мови для дозволу їх використання в державних структурах. А коли держава виконує вимоги активістів і не бачить реальних проблем суспільства — на допомогу приходять ентузіасти…
Новий інструмент допомоги: платформа Wusla
Коли перекладач потрібен для важливої зустрічі — у школі, офісі чи в лікаря, — а поруч немає ні знайомих, ні родичів, які могли б допомогти, виникає ще одне питання: де шукати фахівця, який прийде особисто, а не обмежиться перекладом телефоном.
Пошук в інтернеті зазвичай приводить на біржі перекладів, де виконавці працюють дистанційно і не супроводжують клієнта на зустріч. Для багатьох ситуацій — прийом у лікаря, розмова про особисті обставини, важливі сімейні справи — це незручне рішення. До того ж дитина чи знайомий не завжди підходять на роль перекладача: іноді потрібен нейтральний співрозмовник, а не родич, посвячений у подробиці розмови.
Відповіддю на дефіцит пропозицій за зростання попиту стала платформа Wusla, створена студентами Мюнхена. Сервіс підбирає і дозволяє забронювати двомовного супровідника, який особисто прийде на зустріч разом із новоприбулим.
Ідея народилася зі спостереження соціальних працівників організацій Bellevue di Monaco, Caritas і Care.de: усі вони розповідають про одне й те саме — заявок більше, ніж ресурсів, а системи швидкого розподілу допомоги просто не існує. Волонтери, які допомагають мігрантам, регулярно вигорають від навантаження, а допомога розподіляється нерівномірно.
Wusla задумана не як спосіб перерозподілити обов’язки між уже перевантаженими волонтерами, а як інструмент, що збільшує загальний обсяг доступної допомоги. У перспективі планується, що платформа має стати інфраструктурою, до якої зможуть підключатися організації — замість координації через розрізнені чати в месенджерах.
Як влаштований сервіс
Робота з платформою будується в кілька етапів:
- новоприбулий надсилає заявку з описом характеру зустрічі, потрібної мови й прийнятного бюджету — від 0 до 50 євро;
- заявка потрапляє до супровідників, які володіють цією мовою, і зацікавлені відгукуються;
- новоприбулий обирає підходящого кандидата за профілем — біографією, відгуками, кількістю попередніх візитів, статтю, мовними навичками;
- сторони узгоджують деталі в чаті, після чого зустрічаються і разом ідуть на захід;
- по завершенні зустрічі новоприбулий оплачує послугу — поки готівкою, оскільки онлайн-оплата перебуває в розробці;
- учасники залишають одне одному відгуки, які згодом видно за надходження схожих заявок.
Перші результати
Проєкт починався з перевірки готовності до співпраці всередині арабомовної спільноти Мюнхена. Організатори виявили чимало людей, готових допомагати, але тих, хто не знав, як долучитися до такої роботи.
Серед перших практичних випадків — супровідник допоміг жінці зареєструвати новонароджену дитину в міських органах влади, а інший учасник допоміг чоловіку з Ємену розібратися в офіційному листі та скласти коректну відповідь.
Повністю робоча версія продукту вже працює за адресою wusla.de. Команда все ще доопрацьовує платформу разом з обома групами користувачів — новоприбулими і супровідниками, — спираючись на їхні відгуки. Але вже зараз будь-хто, хто потребує допомоги, може звернутися і отримати якісний переклад без страху, що переклад призведе до подальших проблем чи непорозуміння з державними службовцями і не тільки. У сервісі вже беруть участь перекладачі з арабської, української, російської та низки інших мов, і їхня кількість зростає щодня.
Від питання до рішення: історія створення
Засновник Wusla — Зіад Алі, підприємець і студент магістратури за напрямом «Менеджмент і технології» в Мюнхенському технічному університеті.
До цього проєкту він займався стартапами та цифровими продуктами, а інтерес до теми виник з особистого досвіду: будучи новоприбулим у Німеччині, він сам зіткнувся з тим, як важко орієнтуватися в місцевих структурах і знаходити підтримку в потрібний момент.
Відправною точкою стало не готовий продукт, а питання: чому в одній із найрозвиненіших соціальних держав світу так мало помітних рішень саме в соціальній сфері? Відповідь Алі шукав у розмовах із людьми, які працюють з новоприбулими щодня.
Переломним моментом стала бесіда з Фрідою Бальд, яка запропонувала подивитися за межі звичного стартап-світу і звернути увагу на невирішені проблеми соціального сектору. Її думка полягала в тому, що багато труднощів залишаються без відповіді не через байдужість людей, а через складність організації самого доступу до допомоги.
Далі відбулися зустрічі з тими, хто працює «на передовій». Абуді, співробітник мюнхенського центру Bellevue di Monaco і сам колишній біженець, розповів, що допомога волонтерів розподіляється нерівномірно: одні місця розміщення оточені щільною мережею помічників, інші залишаються без уваги, хоча потреба є всюди.
Ліза з організації Caritas підтвердила: «Біженці регулярно просять закріпити за ними людину для походу до лікаря, в держустанову чи на зустріч щодо житла. Але їм потрібен не просто переклад, а присутність людини, яка говорить їхньою мовою, розуміє їхній культурний контекст і здатна забезпечити психологічну опору в незнайомій обстановці».
З цих розмов виросла загальна закономірність: охочих допомогти — студентів, іммігрантів, місцевих мешканців — достатньо, але простого інструменту, який поєднував би їх із тими, хто потребує допомоги, не існувало. Саме ця прогалина і стала основою Wusla.
Перші супровідники — наприклад, Дуна, палестинська студентка факультету інформатики Мюнхенського технічного університету, — тестували систему і на практиці показували, яким має бути якісний супровід.
Назва Wusla походить від арабського слова, що означає зв’язок, з’єднання.
Сьогодні команда сервісу нараховує небагато людей і навмисно уникає публічності в соціальних мережах: розробники хочуть переконатися в бездоганній роботі сервісу для кожного користувача, перш ніж заявляти про себе широко. Але нам випала можливість першими розповісти про цей корисний і необхідний сервіс. Сервіс приймає заявки арабською, українською, фарсі, курдською, турецькою та російською мовами, а супровідники можуть працювати як безкоштовно, так і за оплату — залежно від можливостей заявника.
Чому це важливо?!
Проблема мовного бар’єру особливо відчутна в Баварії — регіоні з однією з найвищих часток населення, яке має досвід міграції. За даними Баварського статистичного управління, у 2025 році близько 3,5 мільйона мешканців землі мали міграційну історію — тобто самі переїхали до Німеччини або народилися в родині, де хоча б один із батьків приїхав з іншої країни.
Це означає, що міграційний досвід має приблизно кожен четвертий мешканець Баварії. З них 2,7 мільйона осіб — переселенці першого покоління, ще 789 тисяч — їхні нащадки, які народилися вже в Німеччині. Для порівняння, без міграційної історії у Баварії проживає близько 9,7 мільйона людей.
Починаючи з 2010 року основною причиною переїзду до Баварії стало працевлаштування, а не возз’єднання родини, як було раніше. З переїхалих після 2010 року 30% вказали роботу як причину переїзду, 25% — возз’єднання з родиною, 19% — пошук притулку чи порятунок від переслідувань.
Окрема статистика стосується зворотної міграції: у 2025 році з Баварії було проведено 3649 депортацій — більш ніж на 20% більше, ніж роком раніше, при цьому близько 40% депортованих становили особи із судимістю. Ці цифри показують, що міграційні процеси в регіоні залишаються інтенсивними та багатошаровими — а отже, потреба в якісному мовному посередництві навряд чи скоротиться в найближчі роки.
Насамкінець
Мовний бар’єр залишається одним із найбільш недооцінених перешкод на шляху інтеграції мігрантів у Німеччині. Кадрові перевірки останніх років показали, що навіть державні структури, відповідальні за роботу з перекладачами, відчувають нестачу кваліфікованих фахівців. Поки що системного рішення на федеральному рівні не з’явилося.
У цій ситуації ініціативи на кшталт Wusla займають нішу, яку не заповнюють ні державні структури, ні комерційні біржі перекладів. Сервіс не вирішує проблему цілком, але знижує навантаження на волонтерів і соціальних працівників, а головне — дає новоприбулим відчуття, що поруч є людина, яка їх розуміє.
Проєкт поки перебуває на самому початку шляху: у нього немає публічних сторінок у соціальних мережах, а команда стримує зростання, поки не переконається в якості кожної зустрічі. Але навіть поодинокі випадки — реєстрація новонародженого, роз’яснення офіційного листа — показують, що невеликі акти людської допомоги здатні помітно полегшити життя людини в новій країні.
Для всіх охочих сервіс замовлення перекладача доступний тут.
Останні публікації
