Рішення стосується всіх клієнтів банків у Євросоюзі, які стикаються з неавторизованими операціями за рахунками. Досі кредитні організації, як зазначають захисники прав споживачів, чинили саме навпаки. Вони спершу перевіряли відповідальність клієнта й лише потім вирішували, чи повертати йому гроші, нібито забуваючи про існування страхування за кожним рахунком на такі випадки.
Про яку справу йшлося
У Польщі клієнтка банку стала жертвою фішингу. Вона бажала щось продати на онлайн-майданчику, і удаваний покупець надіслав їй шахрайське посилання. Жінка перейшла за ним на сайт, який виглядав як інтернет-сторінка її банку, і ввела там дані для входу в онлайн-банкінг. Шахрай украв з її рахунку 700 євро.
Наступного дня клієнтка повідомила про це банк. Банк відмовився повертати суму неавторизованої операції та звинуватив жінку в грубій необережності. Клієнтка звернулася до польського суду, а той направив запит до Суду Європейського союзу. Спір ішов про те, хто має нести витрати в 700 євро, поки не з’ясовано, наскільки обережно поводилася клієнтка.
Що саме вирішив Суд ЄС
У разі неавторизованої операції платіжний провайдер, як правило, зобов’язаний повернути суму негайно, не пізніше кінця наступного робочого дня. Строк обчислюється з того моменту, коли провайдер дізнався про незаконну операцію або отримав повідомлення про неї. Клієнти, зі свого боку, мають без зволікання повідомляти банк про такі операції за рахунком.
Чи бувають винятки
Виняток можливий лише в одному випадку. Якщо є підстави підозрювати, що клієнт сам займається шахрайством, і банк письмово повідомив про це компетентний національний орган, повертати гроші негайно не потрібно.
Думка банку про те, що клієнт сам уможливив операцію через грубу необережність, права відмовити в поверненні не дає. Іншими словами, самої впевненості банку в необережності клієнта для відмови недостатньо. Потрібні підозра в шахрайстві з боку самого клієнта й письмове повідомлення компетентному органу.
Які можливості залишаються в банку
Навіть якщо банк зобов’язаний повернути гроші, другим кроком він за потреби може вимагати від клієнта відшкодувати зазнані збитки. Для цього банку потрібно довести, що клієнт умисно або через грубу необережність порушив свої обов’язки, наприклад не захистив дані від несанкціонованого доступу. Доводити грубу необережність має саме банк. Порядок виглядає так. Спершу банк повертає гроші, а потім, якщо вважає клієнта винним, вимагає відшкодувати збитки й доводить його провину.
Як відреагував банківський сектор
У Федеральному союзі народних банків і банків Райффайзена нагадують, що в Німеччині за практикою Федерального суду (BGH) досі визнавали за банком право протиставити вимозі клієнта про повернення платежу власну вимогу про відшкодування шкоди. Підставою слугує груба необережність клієнта при порушенні обов’язків щодо дотримання обачності. У союзі посилаються на рішення BGH від 22 липня 2025 року (справа XI ZR 107/24).
На думку союзу, як рішення Суду ЄС позначиться на судовій практиці в Німеччині, ще належить проаналізувати. У банківському союзі підкреслили, що важливим є висновок суду про право кредитної організації вимагати від клієнта відшкодування збитків, які виникли через його грубу необережність.
Як оцінюють рішення захисники прав споживачів
У Центрі захисту прав споживачів Баварії зазначили, що рішення Суду ЄС зміцнює права споживачів. Тепер для банків діє правило: “Спершу відшкодувати, потім перевіряти відповідальність!” Досі банківські організації чинили навпаки. Через це жертвам шахраїв часто доводилося витрачати багато сил, а в підсумку задовольнятися мировою угодою або взагалі відмовлятися від позову через ризик судових витрат.
За оцінкою центру, постраждалим тепер набагато рідше доведеться судитися з банком за свої гроші. Так, і час банкам зайнятися захистом клієнтів від шахраїв, а не перекладати свої недоробки у сфері банківської безпеки на, часто, незахищені верстви суспільства.
Що робити постраждалим від шахрайства з рахунком
У Центрі захисту прав споживачів Баварії рекомендували одразу після виявлення факту шахрайства заблокувати можливість онлайн-оплат, скомпрометовану картку та за потреби електронні гаманці. Кожну зачеплену операцію слід прямо назвати банку “неавторизованою” й вимагати повернення.
Як докази рекомендується зберегти таке:
- фішингові повідомлення та посилання;
- скріншоти;
- відображення TAN-кодів;
- списки дзвінків;
- виписки за рахунком;
- листування з банком.
Крім того, потрібно подати заяву про злочин до поліції.
Скільки людей стають жертвами кіберзлочинів
За даними Федерального управління з безпеки в сфері інформаційних технологій (BSI) за травень 2026 року, за останні дванадцять місяців від інтернет-злочинів постраждав приблизно кожен десятий мешканець Німеччини, а точніше 11 відсотків. Найчастіше люди стикалися з шахрайством під час покупок і банківських операцій онлайн, з несанкціонованим доступом до облікових записів і з фішингом. Питання: чому за десятки років існування всіх цих шахрайських схем банки так і не знайшли рішень для забезпечення безпеки клієнтів – залишається відкритим.
Що далі
Спір між клієнткою та її банком тепер розгляне польський суд. При цьому він зобов’язаний орієнтуватися на рішення Суду ЄС.
Це рішення суду важливе для всіх клієнтів банків у країнах Євросоюзу. Воно закріплює правило, коли банк зобов’язаний повернути вкрадені гроші одразу після повідомлення про факт шахрайства, а питання про провину клієнта банк може порушувати пізніше, але лише на підставі доказів грубої необережності або шахрайства з боку клієнта. Як рішення Суду ЄС позначиться на банківській практиці в Німеччині, поки неясно. Але ясно одне, що ніякі союзи й змови банків не зможуть у найближчому майбутньому порушити рішення європейського суду, а отже, почнуть думати про ефективні методи боротьби з шахрайством. З іншого боку, зважаючи на те, що вже й у банках Німеччини на роботу беруть не за професійними якостями, а за гендерними та іншими квотами, на пошук ефективних рішень залишається лише сподіватися.
Останні рішення таких “фахівців” полягали у викинутих великих сумах на рекламну кампанію про фішинг. Тобто знову співробітники служб безпеки банків замість пошуку технічних рішень з боку банку перекладали відповідальність на своїх клієнтів.
Джерела: AFP і dpa
