Вирішальним фактором високої оцінки аеропорту Мюнхена стала наявність постійно працюючих стоп-ліній на під’їздах до злітно-посадкових смуг. Деталь, яка на перший погляд здається технічною дрібницею, на практиці є останнім бар’єром системи безпеки перед потенційною катастрофою.
Попередній же власник першого рядка рейтингу, аеропорт Лейпцига, цього року опустився на друге місце.
Що таке стоп-лінії і чому вони важливі
Стоп-лінії, або стопбари, являють собою вбудовані в дорожнє покриття світлові індикатори, які позначають межу перед активною злітно-посадковою смугою. Їхнє завдання – цілодобово і за будь-яких погодних умов попереджати пілотів і наземні екіпажі про те, що подальший рух без дозволу диспетчера неприпустимий.
Згідно з вимогами Європейського агентства з авіаційної безпеки (EASA), такі системи повинні функціонувати безперервно, незалежно від часу доби і рівня видимості. Це не рекомендація, а обов’язковий стандарт. Однак дотримання цього правила на практиці варіюється від аеропорту до аеропорту.
Керівник робочої групи з безпеки аеропортів Vereinigung Cockpit Свен Грасмюк зазначив, що далеко не всі німецькі аеропорти виконують цю вимогу в повному обсязі:
“На жаль, багато аеропортів досі відмовляються від безперервної роботи стопбарів з міркувань фінансової економії”.
Як порівняльний приклад представники профспілки пілотів навели швейцарські аеропорти Цюриха та Женеви, де стоп-лінії увімкнені цілодобово на всіх без винятку руліжних доріжках – незалежно від завантаженості аеропорту чи часу доби.
Аварія в Токіо як нагадування про ціну економії електрики
Наочним прикладом того, до чого може призвести несправна або вимкнена система стопбарів, стала аварія в токійському аеропорту Ханеда на початку 2024 року.
Тоді літак японської берегової охорони виїхав на активну злітну смугу за непрацюючих стоп-ліній і зіткнувся з авіалайнером Airbus авіакомпанії Japan Airlines, який заходив на посадку.
Внаслідок зіткнення загинули п’ять осіб, які перебували на борту літака берегової охорони, тоді як екіпажу та пасажирам пасажирського лайнера вдалося покинути палаючий літак живими. Міжнародні експерти з авіаційної безпеки згодом називали цей прецедент прикладом того, наскільки критичним є своєчасне спрацювання елементарної системи попередження.
Аутсайдери рейтингу
Замикає список німецьких аеропортів за версією профспілки пілотів аеропорт Росток-Лааге. За даними Vereinigung Cockpit, керівництво аеропорту навіть не запрошує пілотів на наради, присвячені питанням безпеки, що й стало основною причиною низької оцінки.
До цього на останньому місці перебував аеропорт міста Любек. Цього року він піднявся в рейтингу – після того як керівництво аеропорту врахувало попередні рекомендації профспілки пілотів і змінило підхід до взаємодії з льотним складом.
Чому це важливо
Представники профспілки підкреслили, що всі німецькі аеропорти без винятку відповідають встановленим вимогам безпеки пасажирських перевезень, а відмінності в рейтингу відображають лише некритичні загрози, різницю в рівні організації процесів і готовність керівництва інвестувати в додаткові заходи безпеки.
Робоча група Vereinigung Cockpit проводить подібну щорічну перевірку з 1978 року, спираючись на досвід і оцінки чинних пілотів, які щодня працюють у німецькому повітряному просторі. З 2024 року до оцінювання долучилися і колеги зі Швейцарії, що дозволило розширити географію аналізу безпеки польотів і включити до нього закордонні приклади найкращих практик, такі як аеропорти Цюриха і Женеви.
