Для Німеччини це далеко не перший подібний рейс. Цей рейс продовжив серію депортацій, яку федеральний уряд нарощує незважаючи на протести декількох десятків (на багатомільйонну країну) ультралівих активістів.
Хто перебував на борту
Як пояснив представник Федерального міністерства внутрішніх справ, більшість висланих – це засуджені злочинці, які відбували покарання за тяжкі злочини, зокрема сексуальні злочини та завдання тілесних ушкоджень. Решта пасажирів рейсу також раніше потрапляли в поле зору правоохоронних органів.
Міністерство назвало цю депортацію успішно завершеною.
Баварське міністерство внутрішніх справ підтвердило на запит телерадіокомпанії BR, що серед висланих було п’ятеро мешканців Баварії, і уточнило: “У всіх п’яти випадках йшлося про засуджених злочинців”.
Крім мешканців Баварії, рейс повернув на батьківщину колишніх мешканців ще п’яти федеральних земель:
- Баден-Вюртемберг
- Ессен
- Нижня Саксонія
- Північний Рейн-Вестфалія
- Рейнланд-Пфальц
228 депортованих
Федеральний міністр внутрішніх справ Александр Добріндт (ХСС) написав на платформі X, що суспільство зацікавлене в тому, щоб злочинці залишали країну.
Він підкреслив: “Людина без права на перебування в Німеччині повинна бути готова її залишити, і уряд послідовно проводить цей курс”.
За даними представника міністерства, з початку поточного скликання Бундестагу з Німеччини в Афганістан депортували загалом 228 афганських громадян чоловічої статі.
За версією політиків фракції “Ліві”: “Парадокс у тому, що загальна кількість депортацій з Німеччини у 2026 році, навпаки, знизилася. Згідно з відповіддю уряду на запит фракції “Ліві”, у першому півріччі країну залишили 9,7 тис. осіб – на 18,2 відсотка менше, ніж роком раніше. Причина – скорочення кількості заяв на притулок. З початку 2025 року до Німеччини звернулося помітно менше шукачів притулку.
При цьому станом на середину року в країні перебувало близько 259 тис. осіб, зобов’язаних залишити територію Німеччини; 77% з них мали статус “толерованих” – їхня депортація тимчасово неможлива з різних причин.
Кожен із чартерних рейсів до Афганістану обходиться бюджету недешево: два таких вильоти, у квітні та червні, коштували понад 300 тис. євро кожен, причому без фінансової участі прикордонного агентства ЄС Frontex.
Зростає й опір на технічному рівні: у першому півріччі 2026 року пілоти 280 разів відмовлялися перевозити пасажирів, які підлягали висилці, на регулярних рейсах. За весь 2025 рік таких випадків було 514. В уряді стверджують, що не ведуть статистику причин відмов у перевезенні такого типу пасажирів”.
Але питання також у тому, що цей рейс перевозив злочинців, а фракція “Ліві” посилається на загальну статистику шукачів притулку. І як завжди не зрозуміло, якою логікою популісти пов’язували одне з іншим.
Курс на регулярні рейси
У середині червня Федеральне міністерство внутрішніх справ оголосило про намір розширити депортацію злочинців на їхню батьківщину. За наявними в журналістів даними, надалі планується здійснювати до трьох чартерних рейсів на місяць.
Підставою для цього слугують домовленості з талібами, які фактично контролюють Афганістан. Офіційний Берлін веде з ними прямі переговори, не визнаючи при цьому їхній уряд легітимним.
“Попереднім рейсом, наприкінці липня, до Афганістану було вислано 31 людину. Серед них уперше опинився афганець, який не вчиняв злочинів, але підлягав депортації з країни”, – пояснив Добріндт.
Першу колективну депортацію афганських злочинців організували два роки тому, у серпні 2024-го, за посередництва Катару. Тоді рейс з Лейпцига прийняв на борт 28 осіб, а посаду глави МВС обіймала Ненсі Фезер (СДПН). Після цього вильоту настала майже річна пауза, перервана вже за нового уряду канцлера Фрідріха Мерца. Наступним бортом, що вивозив злочинців, також організованим за участю Катару, з країни було вислано 81 особу. Відтоді частота таких рейсів поступово зростає, а нинішній, із 23 пасажирами на борту, став одним із запланованих на цей рік.
Критика депортаційної політики
Депутат Бундестагу від партії “Зелені” Шахіна Гамбір розкритикувала домовленості уряду з талібами: “Замість того щоб відстоювати права людини, цей уряд бореться лише за власну депортаційну політику”.
Можливо, ультралівим і зеленим пора нагадати, що права людини діють рівно до моменту, коли людина порушує закон? Цікаво а депутат взагалі знає якими документами регулюються права людини, і читала ці документи? Чи вона збирається всіх злочинців випустити з в’язниці за нібито порушення права на вибір місця проживання та на вільне переміщення? – ред.
Увечері в понеділок в аеропорту Лейпцига відбулась акція протесту проти майбутньої депортації. За даними організації “Альянс проти депортацій”, в ній взяли участь аж 50 осіб.
Представник т.з. “альянсу” Кай Адеель заявив: “Людей з Афганістану, які шукали тут захисту, сьогодні депортують до режима талібів, де на них чекають дискримінація, тортури або навіть смерть”. Він назвав те, що відбувається, вкрай небезпечним для депортованих.
Активістам прийшов час нагадати, що демократія, якою вони прикривають свій популізм, є владою більшості, а не владою 50 осіб над усією країною – ред.
Афганістан переживає гуманітарну кризу
Афганістан з населенням понад 48 млн осіб перебуває в тяжкій гуманітарній кризі. Всесвітня продовольча організація ООН нещодавно попередила, що рівень недоїдання в цій країні досяг безпрецедентних значень. За даними Міжнародної організації праці, роботу мають лише близько 33 відсотків працездатного населення Афганістану.
Правозахисники повідомляють про зростання кількості публічних побиттів у країні. Канадська організація Afghanistan Human Rights and Democracy Organization (AHRDO) навела такі дані:
- у 2024 році зафіксовано 593 випадки побиття;
- у 2025 році їх кількість зросла до 1,1 тис.;
- за перші чотири місяці поточного року зафіксовано вже 553 випадки.
За даними цієї організації, більшість задокументованих із лютого 2022 по квітень 2026 року побиттів призначалися за позашлюбні зв’язки, ймовірні сексуальні злочини та гомосексуальність. Але не зрозуміло до чого тут ці дані до висилки криміналу з нашої країни?
Чому це важливо
Німеччина опинилася в становищі, коли практична логіка депортаційної політики – позбутися засуджених злочинців, які живуть без права на перебування в Німеччині, – зіштовхнулася з протестами кількох десятків активістів. Популізм активістів і його підтримка з боку деяких депутатів Бундестагу лякає уряд. А як відомо, нашому уряду бракує політичної волі, щоб керувати країною, не прогинаючись перед шантажистами й популістами. Офіційний Берлін веде прямі переговори з владою, яку сам же відмовляється визнавати легітимною, і планує наростити кількість депортаційних рейсів утричі. Але практика ведення таємних переговорів заради екстрадиції злочинців є загальноприйнятою в усьому світі. Шкода, що брак освіти активістів не дає їм цього зрозуміти. Та й популізм – це гучна критика всього підряд, без пропозиції варіантів вирішення проблеми.
Німеччина перебуває на роздоріжжі. І ми або позбудемося популістів при владі, перестанемо слухати двох дворових активістів, підлаштовуючи життя цілого району і міста під їхні погляди, або опустимося до рівня країн третього світу. Не завтра, не наступного року. Але історія людства чітко показує, чим закінчується така внутрішня політика держави.
