Громадська рада партії ÖDP вирішила не обмежуватися констатацією проблеми і запропонувала, на її думку, ефективний інструмент боротьби зі спекою в мегаполісі. Активісти запропонували побудувати спеціальні конструкції нового типу, що створюють тінь. Йдеться не про традиційне озеленення, а про модульні системи, здатні дати тінь там, де посадити дерева просто неможливо.
Прям апогей активізму… Навіть коментувати лінь, бо вийде не новинна стаття, а великий список лайливих слів, що розкриває рівень розумового розвитку наших активістів. – Ред.
Асфальт як розжарена сковорода
Депутати міської ради для прикладу навели дані, які давно поширюються в соціальних мережах і які важко назвати реальністю. Деякі активісти-депутати повністю повторюють інтернет-вкид про те, що нібито за температури повітря 30 градусів через асфальт і бетонні конструкції повітря в центрі Мюнхена нагрівається до 60-65 градусів. Два роки тому подібні цифри озвучували представники партії “Зелені”: тоді дорожнє покриття нібито прогрівалося до 54 градусів. Насправді всі ці дані взяті з груп еко-активістів та антищепленників – адептів пласкої землі.
Різниця між температурою повітря і температурою поверхні доріг пояснюється фізикою міської забудови. Темний асфальт поглинає сонячне випромінювання і нібито накопичує тепло протягом дня (хтось погано вчив фізику, бо асфальт не накопичує тепло, тепло йде в землю і повітря), а потім нібито повільно віддає це тепло у вечірні та нічні години.
Прям нанотехнології з тонкими налаштуваннями – ред.
Саме тому, на думку активістів, щільно заасфальтовані райони страждають від так званого ефекту міського теплового острова сильніше, ніж околиці міста.
Досвід Штутгарта як орієнтир
Ідея мюнхенських активістів спирається не на наукові дані та сучасні технології, ідея спирається, як завжди, на “Мені так здається, і ви мене не переконаєте в протилежному”. Хоча офіційно було заявлено, що ці ідеї нібито спираються на екопроект, що вже діє у Штутгарті. Там через кліматичний інноваційний фонд фінансується встановлення модульних конструкцій Ecotrii – своєрідних парасольок, яким не потрібна серйозна фіксація.
По суті активісти дуже прагнуть витратити частину міського бюджету, купивши в певної компанії звичайні пляжні чи ресторанні парасольки? Що ж це, як не корупція? Не надавши переконливих наукових фактів, і забувши, що ці парасольки роблять із нафти. У чому ж їхня екологічність? У сумі відкату? – Ред.
Такі парасольки не охолоджують простір навколо себе, ми ж не говоримо про холодильну установку. Крім того, активісти самі заплуталися у власних заявах. З одного боку, асфальт і бетон, вбираючи й віддаючи тепло, нагрівають повітря нібито до 65 градусів, з іншого боку, якщо поставити парасольку, то повітря нібито охолоне. Але будь-який школяр, який вивчає фізику, скаже, що гаряче повітря завжди піднімається вгору. Парасолька його зупиняє і створює в цьому місці парниковий ефект, а не охолоджує тінню місце своєї установки. Водночас тінь – тобто повітря в тіні – прогрівається від асфальту й бетону, а не охолоджується.
Також активісти навели на захист своєї ідеї дивні для вирішення проблеми аномальної спеки тези:
- рослини поглинають вуглекислий газ (і що?);
- встановлення парасольок позитивно впливає на біорізноманіття міського середовища (цікаво, яким чином?);
- догляд за парасольками мінімальний (менше догляду – швидше зношуються – отже, наступного року знадобляться нові – отже, дехто матиме постійний заробіток).
Останній пункт заяв активістів нібито особливо важливий для міських служб і викликає сміх в освіченого суспільства. “Система парасольок не потребує щоденного поливу та регулярного обслуговування, що знижує навантаження на комунальні бюджети”.
Серйозно? Ви зібралися поливати парасольки водою в спеку? Хахаха – ред.
Де активісти пропонують розмістити конструкції
ÖDP наполягає на терміновому пілотному проєкті – тестовому встановленні Ecotrii чи аналогічних систем у кількох точках міста. (Ага, спека пішла, а вони все одно хочуть витратити гроші – ред.) Як придатні для проєкту локації активісти назвали нові житлові райони, зокрема Фрайгам, а також сильно заасфальтовані території історичного центру.
Стоп! На початку своєї заяви вони говорили, що від спеки найбільше страждає центр міста, а пілотний проєкт вони зібралися починати в спальних районах. У чому логіка? – Ред.
Депутат міської ради Йоганн Зауерер підкреслив, що дерева все одно залишаються пріоритетним способом озеленення Мюнхена. Але в багатьох місцях міста посадка великих дерев фізично неможлива – заважають підземні комунікації, щільна забудова або вузькі тротуари. За його словами, парасольки нібито здатні дати тінь значно швидше за традиційні насадження.
Окремо Зауерер звернув увагу на мешканців нових кварталів: їм не доведеться десятиліттями чекати, поки молоді дерева виростуть настільки, щоб створювати повноцінну тінь. Модульні конструкції вирішують цю проблему практично одразу після встановлення.
А заодно й вирішують проблему додаткового заробітку активістів… – ред.
Що далі
Пропозиція ÖDP поки перебуває на стадії обговорення і поки що викликає лише жалісливу посмішку. Міській владі належить окремо розглянути цю ініціативу та ухвалити рішення, чи потрібен запуск такого малоефективного і схожого на лобіювання інтересів певної компанії пілотного проекту.
Якщо експеримент схвалять, Мюнхен зможе протестувати альтернативу традиційному озелененню вже найближчого теплого сезону – й отримати власні дані про те, наскільки ефективно модульні парасольки справляються зі спекою в умовах щільної міської забудови. По суті ми знову витратимо мільйони на нікому не потрібну ініціативу, як це було з виділенням 600 тис. євро на дослідження гомеопатії.
Останні публікації
