Сьогодні мюнхенська компанія уклала одну з найбільших угод з інвесторами в історії європейського технологічного сектору: 1,8 мільярда євро в рамках раунду Series E за ринкової оцінки у 18 мільярдів євро.
Для порівняння — ще в червні 2025 року, після раунду під керівництвом фонду Prima Materia засновника Spotify Деніела Ека, компанію оцінювали приблизно у 12 мільярдів євро. Менш ніж за рік її вартість зросла майже у півтора раза, і це попри те, що ринок оборонних технологій у Європі останнім часом радше переживав спад, ніж зростання.
Компанію Helsing у 2021 році заснували Торстен Рейл, Гундберт Шерф та Ніклас Кьолер. За чотири роки вона перетворилася на одного з найпомітніших гравців галузі — настільки, що фінансові аналітики регулярно порівнюють її з американським стартапом Anduril, який у травні 2026 року залучив 5 млрд євро за оцінки 61 млрд євро.
Саме на тлі цього порівняння масштаб угоди Helsing стає зрозумілішим: ідеться не про разовий успіх однієї компанії, а про структурний зсув — інвестори по обидва боки Атлантики готові вкладати у військовий штучний інтелект суми, які ще нещодавно асоціювалися лише з найбільшими технологічними корпораціями.
Хто вклався в компанію
Список інвесторів останнього раунду показує, що інтерес до Helsing уже давно вийшов за межі вузького кола венчурних фондів. Серед нових учасників — канадський пенсійний фонд CPP Investments і два великі гравці американського фінансового ринку:
● банк JPMorgan Chase;
● інвестиційний підрозділ Goldman Sachs — Goldman Sachs Alternatives.
До них долучилися інвестиційна компанія Dragoneer Investment Group і венчурні фонди Lightspeed Venture Partners, Disruptive, Iconiq, General Catalyst, Plural та Stepstone. При цьому, наголошує компанія, контрольний пакет залишається в європейських акціонерів — деталь, яку Helsing використовує як аргумент на користь так званого технологічного суверенітету Європи.
Рада директорів не змінилася: її, як і раніше, очолюють Деніел Ек і колишній генеральний директор Airbus Том Ендерс. Штат компанії наразі налічує близько 1 тис. осіб.
Ставка на штучний інтелект
Сама компанія Helsing давно не вважає себе стартапом у звичному розумінні цього слова. Компанія зараховує себе до категорії Neo Primes — так у галузі називають молоді технологічні фірми, які роблять ставку не на «залізо», а на програмне забезпечення, і дедалі активніше конкурують із традиційними оборонними концернами на кшталт Rheinmetall чи Thales.
Це видно і з того, чим насправді займається компанія. Формально Helsing відома як виробник дронів, проте її ядро — це програмні системи на основі штучного інтелекту, які керують безпілотними апаратами. Флагманська платформа Altra обробляє в реальному часі дані з датчиків одразу кількох дронів і збирає їх у єдину картину поля бою для операторів — тобто, по суті, компанія продає не стільки сам апарат, скільки «мозок», який можна вбудувати в найрізноманітніші системи озброєнь.
Практичне застосування цих розробок уже видно на фронті: Helsing постачає українським збройним силам дрони-камікадзе HX-2 — апарати вагою близько 12 кг з дальністю польоту приблизно 100 км, здатні працювати в умовах придушення GPS-сигналу.
У лютому 2026 року бюджетний комітет Бундестагу схвалив контракт на постачання таких боєприпасів на суму 269 млн євро, з можливістю розширення рамкової угоди до 1,46 млрд євро протягом семи років — тобто йдеться вже не про пілотні закупівлі, а про довгострокове військове замовлення.
З минулого року компанія також випускає підводні розвідувальні безпілотники, а спільно з придбаною у 2025 році авіабудівною компанією Grob Aircraft розробляє безпілотний винищувач. Саме на розвиток нових платформ такого роду Helsing і планує спрямувати залучені кошти.
Інвестори охолонули до акцій оборонних концернів
На тлі рекордного раунду, який залучила Helsing, ставлення ринку до традиційних виробників озброєнь помітно змінюється — і не на їхню користь.
Акції Rheinmetall із січня подешевшали вдвічі, хоча й досі в рази перевищують рівень п’ятирічної давності. Франко-німецький виробник танків і артилерійських систем KNDS і зовсім відклав заплановане розміщення акцій на біржі — вірна ознака того, що інвестори стали значно обережнішими щодо класичної оборонної промисловості.
І поки очільники оборонних концернів ревниво поглядають у бік молодих виробників, зокрема й українських, називаючи їх кухарками, саме ці виробники стають т.зв. «єдинорогами» на відміну від «динозаврів» галузі, які загрузли у власних зверхніх амбіціях і бюрократії.
Контраст із цим особливо наочний: інтерес до молодих технологічних компаній сектору не слабшає. За власними даними Helsing, попит на участь в останньому раунді значно перевищив пропозицію — компанія могла б залучити й більше коштів, але свідомо обмежила обсяг угоди.
Менш ніж два тижні тому подібний сценарій розіграла інша баварська компанія, Quantum Systems: вона закрила інвестиційний раунд більш ніж на 1 млрд євро за оцінки у 8 млрд євро. До цього можна додати й інші угоди останніх місяців: німецький виробник безпілотних систем Stark залучив близько 570 млн євро за оцінки 3,2 млрд євро, а фінська ICEYE, чиї радарні супутники замовляють військові відомства по всій Європі, отримала 450 млн євро.
Загальна картина склалася однозначна: капітал в оборонному секторі Європи перетікає від застарілих заводів і конвеєрів до компаній, які роблять ставку на код, алгоритми та нові технології.
Останні публікації
