Через майже три місяці все виглядає зовсім інакше: депутатський запит до ландтагу показав, що поліція й прокуратура знали про 16-річного підлітка значно більше, ніж визнавали публічно, а поліцейські протоколи, які мали поєднати всі тривожні сигнали в одну оцінку ризиків, так і не були застосовані.
Ставити питання заднім числом завжди легше, ніж діяти превентивно, і це стандартна відмовка будь-якого популіста в подібних історіях. Але у справі випадку в Шонгау, де ніж нападника мало не обірвав життя двох тринадцятирічних школярок, розрив між тим, що було відомо органам влади, і тим, що вони зробили з цим знанням, виглядає занадто великим, щоб списати все на випадковість. З іншого боку: кожен мешканець Німеччини боїться дотримуватися багатьох законів і навіть виконувати свої обов’язки, щоб не потрапити під подальшу агресію активістів і всі подальші можливі проблеми, які йдуть за банальним втручанням у справу активістів. А вищі органи влади вже багато років завжди приймають бік саме активістів, щоб не втрачати рейтинги. У підсумку найкращий слідчий і поліцейський просто пошкодує, що виконував якісно свої повноваження. Така наша нинішня реальність. І змінити її можна лише одним кроком, на який влада ніколи не піде.
Але що змусило одного з депутатів зайнятися цією справою
Гімназія Вельфен лише розпочала новий навчальний рік і намагається повернутися до звичайного життя після липневої трагедії. Але замість того щоб трагічна історія поступово забувалася, вона отримала новий виток: депутатка ландтагу від СДПН Крістіане Файхтмаєр, колишня поліцейська й фахівчиня з питань внутрішньої безпеки, направила офіційний депутатський запит уряду Баварії з незручними для Зьодера питаннями. Відповідь, що опинилася в розпорядженні журналістів, розкрила хронологію подій, яку раніше ніхто не складав воєдино, – і ця інформація ставить під сумнів офіційну версію про те, що запобігти нападу було неможливо.
Обшук за десять місяців до трагедії
Ця історія почалася не в липні, а значно раніше. Навесні 2025 року підліток, який пізніше здійснив напад, вперше потрапив у поле зору влади. За наявними даними, в одній із соціальних мереж він публічно вихваляв напади на школи. Це стало підставою для розслідування, в рамках якого у вересні того ж року слідчі провели обшук у будинку, де він живе з батьками.
Вилучене під час обшуку важко назвати безневинним:
- кілька ножів;
- балаклава;
- бронежилет;
- три мобільні телефони;
- дві ігрові консолі (а приставки тут до чого?);
- безліч носіїв даних.
Представник Міністерства внутрішніх справ Баварії підтвердив цей перелік в офіційній відповіді журналістам, узгодженій з міністерствами юстиції, освіти та соціальних справ. Між обшуком і нападом на гімназію Вельфен минуло десять місяців – достатньо часу, щоб детально оцінити, наскільки серйозну загрозу становить підліток.
Справа на цьому не була закрита
У грудні 2025 року, вже після обшуку, підліток погрожував однокласнику насильством, і прокуратура Мюнхен II повернулася до розслідування. Наслідки для самого підлітка, громадянина Хорватії, наростали поступово: спочатку тимчасове відсторонення від занять, а потім вимушений відхід із гімназії Вельфен. При цьому ні поліція, ні прокуратура так і не включили його до списку осіб, що підпадають під особливу процедуру так званого “управління загрозами”. Систему, яка якраз і створювалася для випадків із подібним набором ознак.
Як розвивався сам напад
Офіційна версія міністерства внутрішніх справ Баварії звучить так: “Про підлітка та всі деталі його справи ми дізналися лише 8 липня 2026 року, тобто вже після нападу. До цього підлітка двічі допитували в присутності його законних представників, школи та органів опіки”. За твердженням представників міністерства, усі вони працювали в тісному контакті, а прокуратура навіть встигла замовити психіатричну експертизу. Після погроз однокласнику поліцейські в Шонгау провели з підлітком та його батьками так звану “профілактичну бесіду” – стандартну процедуру, за якою потенційному правопорушнику дають зрозуміти, що він перебуває під наглядом і які наслідки на нього можуть чекати.
Цієї процедури виявилося недостатньо. О пів на першу дня 8 липня в гімназії Вельфен було оголошено тривогу. Коли колишній учень повернувся до школи з пістолетом і ножем. Пролунав один постріл, але зброя дала осічку – обставина, яка, за всією ймовірністю, врятувала не одне життя. Двох тринадцятирічних школярок нападник кілька разів ударив ножем у верхню частину тулуба. Дівчата вижили завдяки везінню й рішучим діям однокласників, що кинулися на допомогу. Самого нападника скрутили двоє співробітників школи ще до прибуття поліції, яка його й затримала. Після кількох місяців реабілітації обидві постраждалі дівчата сьогодні знову продовжують ходити на заняття.
Прокуратура Мюнхен II наступного дня після нападу клопотала перед слідчим суддею про арешт підлітка одразу за двома епізодами замаху на вбивство у поєднанні із заподіянням тяжкої шкоди здоров’ю. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт, який особисто приїхав на місце трагедії, заявив тоді, що, за попередніми даними, нападник діяв у стані гострої психологічної кризи й обрав жертв випадково. Це формулювання згодом стало одним із спірних пунктів у всій цій історії.
Чому інформація з міністерства викликає питання
Саме тут депутатський запит оголив найнезручніше для влади. Перший звіт прокуратури про слідче провадження у кримінальній справі та про постанову на обшук дійшов до міністерства юстиції лише 4 вересня – через майже рік після самого обшуку. Деталі про те, що саме знайшли в будинку підлітка, слідчі передали міністерству лише 23 червня 2026 року, за два тижні до нападу. А звіт про це, що пройшов через Центральне управління з боротьби з екстремізмом і тероризмом (ZET) при Генеральній прокуратурі Мюнхена, надійшов до міністерства юстиції лише 8 липня – формально в день трагедії, але, судячи з інформації з відповіді на депутатський запит, – вже після неї.
Ще більш незручним фактом є те, що фахівці ZET, які відповідають саме за боротьбу з тероризмом і радикалізацією, дізналися про кримінальну справу підлітка не пізніше кінця 2025 року, однак офіційно прийняли її до провадження лише через кілька днів після нападу в школі – коли запобігати чомусь було вже безглуздо.
Окремої уваги заслуговує і знайдений під час обшуку текст англійською мовою, який слідство описує як так званий “маніфест” і який підліток, імовірно, опублікував в інтернеті. У ньому він вкрай зневажливо відгукувався про жінок, євреїв, мусульман, геїв, трансгендерних людей і конкретних людей зі свого оточення. За даними слідства, у документі є достатньо надійні вказівки на те, що підліток перебував в онлайн-спільноті шанувальників нападників на школи – субкультурі, яка регулярно опиняється в полі зору служб безпеки по всій Європі.
Як міністерство пояснює власну бездіяльність
Офіційна позиція міністерства внутрішніх справ виглядає так: “До нападу на школу формального віднесення підлітка до групи ризику з урахуванням наявної на той момент інформації не відбулося. Чинна концепція визначає особу з групи ризику як людину, щодо якої є так звані “об’єктивні ознаки, що дозволяють суб’єктивно вважати, що вона в майбутньому може вчинити тяжкі злочини, насамперед насильницькі та (або) сексуальні”. Це формулювання, яке в самому ж документі визнається громіздким. При цьому міністерство наполягає, що поліція вжила всіх правових і фактичних заходів, які були для неї можливі. Цю фразу неважко прочитати як спробу перекласти частину відповідальності на органи юстиції, які якраз відповідали за рух документів між інстанціями. Але водночас, як і у випадках з прем’єр-міністром Баварії та міністром освіти і навіть охорони здоров’я, ми вже звикли до того, що представники уряду Баварії щодня у стилі Трампа роблять гучні популістські заяви, але коли справа доходить до трагедій – ми бачимо лише переведення стрілок один на одного, а не дорослу відповідальність за свій непрофесіоналізм і пасивність.
Файхтмаєр із трактуванням уряду Баварії не згодна. Спираючись на власну відповідь уряду землі, вона зробила однозначний висновок: “Напад можна й потрібно було запобігти. Такі помилки й бездіяльність – недопустимі”, – вважає вона. На її думку: “Задовго до 8 липня мала спрацювати тривога й підключитися чудова система управління загрозами в поліції”, – саме та система, яка формально існує для подібних випадків, але у справі підлітка з Шонгау система так і не була задіяна. СДПН вимагає, щоб міністр внутрішніх справ Баварії Йоахім Херрман (ХСС) особисто відзвітував по цій справі перед комітетом ландтагу у справах внутрішньої безпеки; звіт очікується 14 жовтня. А краще, щоб міністри Баварії нарешті почали чинити як європейці: визнавати помилки й у таких випадках подавати у відставку, віддаючи свій міністерський портфель професіоналам, а не влаштованим за квотами лояльним прем’єру людям.
Чому це важливо
Те, що сталося в Шонгау, зовсім не схоже на типову трагедію, про яку неможливо було знати заздалегідь. Вихваляння нападів на школи в соцмережах, ножі й бронежилет, знайдені під час обшуку, пряма погроза однокласнику, виключення з гімназії – жоден із цих фактів сам по собі не доводить, що людина неминуче нападе на школу, але разом вони утворюють саме ту сукупність ознак, заради розпізнавання якої і створювалася система управління загрозами.
Головна проблема, судячи з усього, не в тому, що хтось із конкретних співробітників поліції чи прокуратури не виконав свою роботу, а в тому, як влаштована взаємодія між інстанціями в Баварії, і як цими інстанціями керують популісти з уряду. А точніше не керують, бо зайняті постійними інтерв’ю й ходінням по банкетах. Адже обшук у підлітка був проведений ще у вересні 2025 року, але його результати дійшли до міністерства юстиції лише в день нападу на школу, а служба з боротьби з тероризмом знала про підлітка місяцями, але формально зайнялася його справою вже після трагедії. Майбутній звіт міністра внутрішніх справ має відповісти на питання, чи йдеться про системний збій, який можна й потрібно виправити до наступного подібного випадку, чи про збіг обставин, запобігти якому дійсно було неможливо. І від цієї відповіді залежатиме, які висновки мешканці Баварії зроблять про свій уряд і його професіоналізм.
