Об’єднання “Друзі Авраама” разом із Домом культур і релігій Мюнхена запрошує містян на міжрелігійну ходу, яка відбудеться в суботу, 10 жовтня. Організатори свідомо відмовилися від промов, прапорів, плакатів і політичних гасел. За їхніми словами, завдання ходи – разом висловити потрясіння та скорботу й виступити за мир, не перетворюючи жалобний захід на політичну акцію.
“Багато хто бажає мати можливість висловити своє потрясіння, не ставши на бік однієї зі сторін конфлікту”, – розповів виданню sonntagsblatt Штефан Якоб Віммер, професор Баварської державної бібліотеки та член об’єднання “Друзі Авраама”.
Як виникла ідея
Вперше подібна хода відбулася в Мюнхені в листопаді 2023 року, невдовзі після самого нападу. За даними поліції, тоді в ній взяли участь близько 500 осіб. Відтоді захід проводять щороку, хоча, за спостереженням Віммера, кількість учасників останнім часом поступово зменшується. Утім, організатори вважають цей формат важливим саме тому, що він зберігає простір, куди люди можуть прийти, не обираючи сторону конфлікту. “Для тих, хто приходить, важливо, що такий формат існує. Вони вдячні за нього, вони хочуть висловитися саме так”, – пояснив він.
Хода зі свічками 2026: ключові подробиці
Коли: субота, 10 жовтня 2026 року, 19:00
Де: початок перед Фельдхеррнхалле на Одеонсплац у Мюнхені
Маршрут: Одеонсплац – Людвігштрасе – Фон-дер-Танн-штрасе – Принцрегентенштрасе – міст Луїтпольдбрюке – Ангел миру
Організатори: Freunde Abrahams e.V. та Haus der Kulturen und Religionen München e.V.
Формат: мовчазна хода зі свічками, без промов, вітальних слів, прапорів, плакатів, гасел і листівок
Що взяти з собою: власну свічку або ліхтар із захистом від вітру
Без мітингу й без гасел
Організатори задумали ходу як пряму протилежність заходам, у центрі уваги яких опиняються сторони конфлікту та їхні прихильники. “Ми вважали і вважаємо, що лінію фронту потрібно проводити не між ізраїльтянами та палестинцями, а між невинними жертвами та винними”, – розповів Віммер. На думку організаторів, цей принцип стосується не лише конфлікту на Близькому Сході, а й воєн та насильства в усьому світі загалом.
Саме тому на місці проведення заходу не прозвучить жодного політичного виступу. На самому початку учасникам коротко пояснять, заради чого проводиться хода і як саме вона пройде. Після цього люди мовчки рушать від Фельдхеррнхалле Людвігштрасе та Принцрегентенштрасе до Ангела миру – пам’ятника, закладеного ще 1896 року на честь закінчення франко-прусської війни, який відтоді став одним із символів Мюнхена. Там учасники покладуть символи трьох авраамічних релігій – іудаїзму, християнства та ісламу, – а свої свічки поставлять навколо них. “Щоразу виходить ще й вражаюча картина”, – зауважив Віммер.
Задумана хода має нагадувати не лише про події на Близькому Сході. В офіційному анонсі організатори згадують, окрім Ізраїлю та Палестини, Україну, Судан, Ліван, Іран і Ємен. “Конфлікт між Ізраїлем і Палестиною тоді повністю заволодів нашою увагою”, – пояснив Віммер, додавши, що про інші конфлікти, на його думку, теж не можна забувати, навіть якщо вони рідше потрапляють до заголовків новин.
Релігія зобов’язує до відкритості
Гасло “Друзів Авраама” звучить так: “Релігія зобов’язує до відкритості”. За словами Віммера, формулювання запропонував засновник об’єднання Манфред Гьорг, який помер 2012 року. Відкритість, пояснює Віммер, зовсім не означає автоматичного схвалення будь-яких думок, вона передусім вимагає готовності розпочати розмову з людьми, а не виключати їх зі спілкування заздалегідь.
“Потрібно вислухати, потрібно обмінятися думками й зрозуміти, чи переступаються там межі дозволеного, чи ні”, – вважає Віммер. Він критикує практику виключення людей із суспільного життя, яка, на його погляд, насамперед зачіпає мусульман. Адже така превентивна стигматизація та ізоляція ні до чого не веде.
Водночас, наголосив Віммер, відкритість не означає готовності приймати будь-які позиції без жодних застережень. “Якщо йдеться про антисемітизм, справжній антисемітизм, то я не відкритий до такої думки”, – підкреслив він. І важливо, за його словами, не займати агресивну позицію щодо цілих народів на емоціях, потрібно спочатку розібратися в тому, що відбувається, та в першопричинах.
Віммер бачить у цьому й ширше суспільне завдання. Мусульмани, нагадав він, є частиною німецького суспільства й залишаться нею в майбутньому, а отже, суспільству варто працювати над тим, щоб спільне життя справді складалося, а не перетворювалося на паралельне існування. “Ми ж повинні якось над цим працювати та сприяти тому, щоб це вдавалося”, – зазначив він. Політика виключення та дискримінації, на його переконання, зрештою грає на руку саме тим, хто свідомо відвернувся від суспільства.
Хода без великих організацій і політичних спонсорів
Ще 2023 року організатори цього заходу свідомо вирішили не проводити ходу спільно з великими політичними чи релігійними групами. Це сталося з остраху, що участь однієї помітної організації має відлякати людей, які симпатизують іншій стороні. Також це зроблено для того, щоб такі політики, як Маркус Зьодер, його команда, представники АдН, російського та ізраїльського лобі, а також лобі Хамас не могли здобути для себе чергові політичні дивіденди, перекрутивши мету ходи, як вони звикли це робити щодня. Цього року захід вперше організовано спільно з Домом культур і релігій Мюнхена, що стало певним розширенням формату порівняно з попередніми роками.
На рекламному флаєрі заходу також було зазначено членів опікунської ради “Друзів Авраама”: серед них колишній голова Ради Євангельської церкви Німеччини та колишній земельний єпископ Баварії Хайнріх Бедфорд-Штром, не визнана ортодоксальним іудаїзмом модерністська равін Евеліна Гудман-Тау та імам Бельмін Мехіч – тобто представники майже всіх трьох авраамічних релігій на рівні опікунської ради, а не лише серед рядових учасників ходи. Схоже, хасиди та інші напрями ортодоксального іудаїзму відмовилися брати участь у цій ході. Якщо це так – не дивно, адже агресивну політику Нетаньягу, а також нав’язану пропагандою ненависть не лише до мусульман, а й до більшої частини світу повністю підтримує саме хасидизм (ремарка від єврейки).
Сам Бедфорд-Штром 10 жовтня особисто прийти не має змоги, але підтримує захід подумки, розповів Віммер. Для організаторів хода загалом залишається спробою створити простір, де зможуть зібратися люди з різним релігійним і політичним минулим, не з’ясовуючи заздалегідь, до якого табору їх зараховують оточуючі. “Нам не важливо, чи прийде багато людей, – заявив Віммер. – Було б дуже добре, якби так вийшло. Але ми продовжуємо працювати для тих, хто приходить і підтримує наші ідеї”.
Чому це важливо
Формат мовчазної ходи без прапорів і гасел – це свідома відповідь на те, як події 7 жовтня та війни, що за ними послідували, змінили суспільні дискусії в Німеччині. Майже будь-яка публічна згадка про конфлікт швидко перетворюється на привід для розмежування на два протилежні табори. “Друзі Авраама” пропонують рідкісну альтернативу – простір, де скорбота не зобов’язана супроводжуватися політичною декларацією, а участь не потребує попередньої згоди з однією зі сторін.
Зменшення кількості учасників за три роки, яке відзначив сам Віммер, можна трактувати двояко: або суспільна увага до цієї теми справді слабшає, або частина людей сьогодні шукає явніше політизовані формати висловлювання, а мовчазна скорбота перестає видаватися достатньою реакцією на те, що відбувається. Так чи інакше, самі організатори наголошують, що готові продовжувати традицію й для невеликої групи учасників – саме тому, що для тих, хто приходить, така можливість висловитися залишається значущою незалежно від загальної чисельності ходи. Чи вирішить ця хода та її формат саму проблему в суспільстві – ніхто не знає. Але спроба – не катування ж.
