Офіційна позиція міста
Соціальне управління столиці Баварії наполягає, що будь-які зміни у системі соціальних виплат для українських біженців мають застосовуватися виключно до новоприбулих осіб і не мати зворотної сили. У своїй офіційній заяві представники управління підкреслили: “Будь-які майбутні зміни мають стосуватися виключно тих, хто прибуває після вступу нових правил у силу”. Крім того, міська влада вимагає надання муніципалітетам достатнього часу для підготовки до змін, а також повної компенсації додаткових витрат, пов’язаних із їх впровадженням.
Політичний контекст та ініціативи
Правляча коаліція на федеральному рівні досягла домовленості про те, що починаючи з 1 квітня 2025 року всі новоприбулі українці, як і інші шукачі притулку, отримуватимуть соціальні виплати виключно за схемою AsylbLG. Проте варто зазначити, що з червня 2022 року українські біженці в Німеччині отримують допомогу за системою “бюргерґельд” (SGB II), що було узгоджено між федеральним урядом і земельними владами. Оскільки офіційного рішення про зміну цієї практики поки не прийнято, навіть новоприбулі українці продовжують отримувати виплати за чинною схемою.
Безпосереднім приводом для публічного заяви мюнхенської влади стали нещодавні висловлювання прем’єр-міністра Баварії Маркуса Зедера (ХСС), який під час інтерв’ю телеканалу ZDF відкрито закликав до повного скасування чинної системи підтримки українських біженців, включаючи перегляд уже наданих виплат. Такі пропозиції суттєво виходять за рамки поточних планів федерального уряду, проте Зедер заявляє про намір активно просувати цю ініціативу на рівні коаліційних переговорів.
Практичні виклики та проблеми
Представники мюнхенської адміністрації вказують на численні організаційні та технічні складнощі, які неминуче виникнуть у разі реалізації пропозицій Зедера. Доротея Шіві, керівниця соціального управління міста, наголошує: “Процедура зворотнього перерахунку соціальних виплат для будь-якої групи біженців створить непомірне навантаження на муніципальні органи влади і є практично нездійсненною у реальних умовах”. За її словами, місцеві адміністрації змушені будуть у надзвичайно стислий термін і без додаткового фінансування проводити масштабні перевірки прав на виплати, ухвалювати тисячі індивідуальних рішень та здійснювати перерахунки платежів. “Це може призвести до фактичного паралічу роботи соціальних служб”, – попереджає Шіві.
Окремою проблемою є питання фінансової компенсації. Наразі відсутня ясність щодо того, чи отримає Мюнхен адекватне фінансування від федерального центру для покриття додаткових витрат, пов’язаних із запровадженням змін.
Питання соціальної справедливості
Хоча мюнхенська влада неодноразово висловлювала критику щодо існуючої різниці в підході до українських біженців та інших шукачів притулку, Шіві категорично наполягає на тому, що будь-які майбутні зміни мають стосуватися виключно новоприбулих і не можуть мати зворотної сили. “Ми повинні уникати ситуації, коли тисячі людей, які вже інтегрувалися в наше суспільство, раптово втрачають отримувану допомогу”, – зазначає вона.
Загрози для інтеграції на ринку праці
Окремою серйозною проблемою є потенційний негативний вплив змін на процес трудової інтеграції українських біженців. На сьогоднішній день вони отримують комплексну підтримку через центри зайнятості, яка включає мовні курси, професійні тренінги, допомогу у влаштуванні дітей до дитячих закладів. Перехід на систему AsylbLG автоматично означатиме втрату доступу до цих важливих сервісів, що може суттєво погіршити поточні показники зайнятості серед українців, які в Баварії сьогодні становлять 39%.
Як зазначають у мюнхенському соціальному управлінні, на відміну від системи “бюргерґельд”, закон про надання притулку не передбачає жодних зобов’язань з боку отримувачів допомоги щодо пошуку роботи чи участі у професійних консультаціях. “Якщо федеральний уряд не запровадить чітких обов’язкових правил у цій сфері, міста зіткнуться з додатковим бюрократичним навантаженням”, – попереджають експерти.
Latest Posts
