Це випливало зі звіту урядової комісії з реформи соціальної держави, який підготували до публікації цього вівторка і зміст якого навела газета Süddeutsche Zeitung.
Звіт містив 26 конкретних рекомендацій, які, за задумом учасників, мали бути реалізовані в найкоротші терміни. Згідно з документом, соціальна держава мала стати простішою та цифровізованішою, а допомога — доходити до одержувачів більш адресно.
Так, майбутню базову систему забезпечення — нинішню допомогу Bürgergeld — планували об’єднати з житловою субсидією та надбавкою на дитину. Базове забезпечення гарантувало прожитковий мінімум нужденним. Житлову субсидію та надбавку на дитину, навпаки, могли отримувати люди з низьким доходом, які не залежали від базового забезпечення безпосередньо або не потребували б його, не маючи дітей. Раніше ці виплати мали позбавити громадян необхідності відвідування місцевих центрів зайнятості (Jobcenter). Однак це призводило до того, що люди змушені були подавати кілька заяв до різних відомств, які часом перенаправляли їх одне до одного. Реформа була покликана покласти цьому край.
Ще одна проблема існуючої заплутаної системи полягала в недостатній узгодженості різних видів допомоги. Якщо одержувач виплат починав працювати більше — наприклад, мати сімейства, що отримує допомогу, переходила з часткової на повну зайнятість — це могло мати негативні наслідки. Незважаючи на значне збільшення робочих годин, на рахунку сім’ї у підсумку могло виявитися не більше грошей, оскільки вищий заробіток призводив до різкого скорочення державних виплат. Комісія вважала за необхідне змінити ці правила зарахування доходів.
Також мало припинитися перенаправлення до інших соціальних служб — так званий бюрократичний пінг-понг. Комісія запропонувала чіткий розподіл праці: за всіх принципово працездатних одержувачів допомоги (людей, здатних працювати мінімум три години на день) у майбутньому мали відповідати центри зайнятості. За всіх інших, наприклад, за непрацездатних громадян — соціальні служби міст і громад.
Однак для створення повністю єдиної адміністративної структури була потрібна зміна Основного закону, до якої у звіті закликали приступити якнайшвидше. Відповідна стаття 91e Основного закону досі передбачала інший розподіл повноважень.
У межах цифрового перезапуску соціальної держави планувався всеосяжний обмін даними між соціальними відомствами федерації, земель та громад — наприклад, між центрами зайнятості, муніципальними соціальними службами та відділами житлових субсидій. Відомства мали отримати можливість передавати дані одне одному, щоб позбавити громадян необхідності при кожному зверненні заново вводити практично одні й ті самі відомості у довгі анкети. Допомога на дитину в майбутньому мала виплачуватися автоматично після народження без подання заяви.
На відміну, наприклад, від комісії з пенсій, комісія з реформи соціальної держави складалася не з більшості науковців — пропозиції були розроблені самими державними акторами федерального, земельного та муніципального рівнів. У роботі брали участь вісім федеральних міністерств, представники земель Баварія, Північний Рейн-Вестфалія та Гамбург, а також муніципальні об’єднання. Керувало процесом міністерство праці.
Джерело: Süddeutsche Zeitung
Latest Posts
