Однак очікування місцевих громад на швидке повернення військових об’єктів під цивільну забудову найближчим часом не виправдаються. У мальовничому Гарміш-Партенкірхені, де кожен вільний метр землі цінується на вагу золота, американське командування не готове поступатися жодним квадратним метром своїх володінь. Для багатьох сімей, які сподівалися на появу нових ділянок під будівництво власних будинків, ці плани поки що залишаються нездійсненними мріями.
Американська сторона продовжує утримувати ключові об’єкти в Гарміш-Партенкірхені, і питання про передачу територій німецькій владі навіть не виноситься на порядок денний. Ще в розпал муніципальної передвиборчої кампанії від громадян лунали наполегливі вимоги використовувати військові зони для зведення доступного житла. Федеральне відомство з управління нерухомістю підтвердило: військова необхідність у цих об’єктах зберігається в незмінному вигляді, що виключає будь-які сценарії їхнього цивільного використання.
Земельне питання: величезні площі під замком
Тема дефіциту площ загострилася ще до виборів у місцеві органи влади. Під час подіумної дискусії, в якій брали участь три кандидати на посаду бургомістра, один із жителів прямо сформулював болюче питання: «Ми постійно твердимо, що нам гостро необхідне житло, але будувати його ніде. А як щодо величезних територій американців? Невже не можна там що-небудь відщипнути для міста?» Кандидат від СДПН Петер Шимпф висловив обережну підтримку цій ідеї, тоді як обраний бургомістр Даніель Шиммер відреагував стриманіше. Він указав на Федеральне відомство з управління нерухомістю (BImA) як на вкрай складного партнера по переговорах, чия позиція багато в чому залежить від міжнародних угод.
В офіційній відповіді на запит преси прессекретарка відомства Крістіане Воррінг пояснила правову сторону ситуації. Об’єкти в Гарміш-Партенкірхені передані збройним силам США виключно для забезпечення їхніх потреб. Звільнення територій не планується, оскільки потреба в них з боку американців залишається стабільною. Фундаментом для такої позиції слугує Статус сил НАТО та відповідні додаткові протоколи. Згідно з цими документами, саме американська сторона самостійно визначає обсяг і тривалість своїх потреб у нерухомості на території Німеччини.
Спадщина 1945 року та нездійснені надії
Присутність американських військових у Гарміш-Партенкірхені має глибоке історичне коріння — з 1945 року значна частина населеного пункту перебуває в їхньому розпорядженні. До складу цієї закритої інфраструктури входять не лише казарми, а й готель Edelweiss Lodge & Resort, знаменитий Центр імені Джорджа К. Маршалла, а також цілі житлові квартали, школи та супермаркети для сімей військовослужбовців.У минулому прецеденти повернення земель дійсно траплялися, що й підживлювало надії містян. Німецьким відомствам раніше були передані готелі Patton та Von-Steuben, майданчик для боулінгу на Санкт-Мартін-Штрассе і навіть поле для гольфу в Бурграйні. Крім того, близько 44 000 квадратних метрів комплексу Abrams уже перейшли в цивільне відання. Однак на цьому прогрес зупинився. Конкретних планів щодо подальшої ліквідації гарнізону не існує. Для громади Гарміш-Партенкірхен це означає, що значні та перспективні площі залишаються за колючим дротом, недоступні ні для приватного житлового будівництва, ні для важливих муніципальних проєктів.
Latest Posts
