Одночасно з цим дослідники зафіксували посилення інвестиційної активності в Китаї. Для експортного балансу Німеччини така ситуація стала серйозною проблемою.
Економічне зростання в Китаї сповільнилося. Нещодавно уряд у Пекіні повідомив про найслабший квартальний показник за тривалий період. Проте величезний ринок цієї країни продовжує приваблюти компанії з Німеччини. Минулого року вони суттєво збільшили свої вкладення в китайську економіку.
Згідно з розрахунками Інституту німецької економіки в Кельні (IW), обсяг додаткових прямих інвестицій склав понад сім мільярдів євро. Цей показник став найвищим з 2021 року і приблизно на половину перевищив значення 2024 року. Він також виявився вищим за довгострокове середнє значення за 2010–2024 роки, яке становило шість мільярдів євро. Керівник відділу міжнародної економічної політики, фінансових ринків та ринків нерухомості IW Юрген Маттхес прокоментував ситуацію: «Загалом німецькі підприємства продовжують розширювати свою присутність у Китаї, причому знову прискореними темпами».
Прибуток у Китаї спрямовується на реінвестування
Навпаки, інвестиції німецьких компаній у США в перший рік другого президентського терміну Дональда Трампа скоротилися майже вдвічі. З лютого по листопад 2025 року обсяг прямих інвестицій упав на 45% і склав близько 10,2 мільярда євро, як випливає з іншого дослідження IW.
Фахівці IW також проаналізували способи фінансування німецьких прямих інвестицій у Китайській Народній Республіці. Згідно з отриманими даними, кошти для цього надходять переважно з прибутку китайських дочірніх підприємств. Ці гроші реінвестувалися на місці, а не поверталися до Німеччини. Кошти, реінвестовані з прибутку в КНР, склали близько дванадцяти мільярдів євро, що набагато вище за обсяг фактично нових інвестицій у сім мільярдів євро.
Компанії поступаються тиску Пекіна
«Така значна різниця вказує на те, що, як і в попередні роки, існують німецькі фірми, які у суттєвих обсягах виводили інвестиції з Китаю», — пояснив Маттхес. Проте багато хто і, насамперед, деякі великі підприємства мали намір інвестувати там і надалі. Часто вони поступалися китайському тиску, який вимагає переносити весь ланцюжок створення вартості до КНР.
У зв’язку з цим дедалі більше компаній робили ставку на стратегію «Китай для Китаю» або навіть «Китай для світу». Фахівець IW підкреслив: «При цьому вони все частіше звертаються до локальних постачальників і все рідше використовують поставки з Німеччини». Це могло захистити від можливих мит та експортних обмежень. Розробка продукції також дедалі частіше відбувалася в Китаї, а в деяких випадках там розміщувалися навіть новітні дослідницькі центри.
Наприклад, група компаній EBM-Papst, яка вважається світовим лідером у галузі вентиляторної техніки, вклала 30 мільйонів євро у подальше розширення майданчика в Сіані. Представник компанії пояснив: «Ми ведемо розробку та виробництво там, де знаходяться наші клієнти». За його словами, на місці здійснювалося не тільки виробництво, а й локальна розробка — від проєктування до адаптації продукції до регіональних вимог. «Це робить нас на місці швидшими, здатними до адаптації та незалежними від глобальних збоїв», — резюмував представник.
Попередження про дешевий імпорт із Китаю
Тенденція до локального виробництва, ймовірно, відобразиться на експортному балансі. Маттхес зазначив: «Усе це буде і надалі знижувати наші експортні шанси в Китаї, які і без того сильно страждали від китайських спотворень конкуренції».
Пекін доказово покладався на державні субсидії набагато сильніше, ніж інші країни. Крім того, національна валюта юань була значно недооцінена по відношенню до євро. Аналітик IW пояснив: «І те, і інше призводило до того, що китайське виробництво в Китаї та експорт звідти штучно здешевлювалися на шкоду нам».
Проблематичним це ставало насамперед тоді, коли німецькі фірми в Китаї також отримували вигоду від місцевих субсидій або зовсім залучалися ними і таким чином дедалі менше покладалися на виробництво всередині своєї країни. Маттхес додав: «Промисловості Німеччини завдається ще більшої шкоди, коли товари, вироблені за китайської державної підтримки, експортуються до Європи, оскільки в цьому випадку субсидовані китайські робочі місця несправедливо конкурують із німецькими».
Розрахунки інституту щодо прямих інвестицій засновані на даних Бундесбанку за період з січня по листопад 2025 року. Ці значення були екстрапольовані на весь рік.
Джерело: Reuters
Latest Posts
