Скорочення розміру соціальної допомоги для тих шукачів притулку, які за законом підлягають передачі до іншої країни союзу, безпосередньо порушує загальноєвропейське законодавство.
Таке прецедентне рішення офіційно виніс Європейський суд. Це розгляд спочатку стосувався окремого адміністративного випадку на території Баварії, проте підсумкові висновки вищого судового органу мають принципове значення для всієї державної системи розподілу допомоги.
Європейський суд у Люксембурзі визнав неправомірним зниження матеріальних виплат для осіб, які шукають притулку в Німеччині, за виникнення певних юридичних обставин. В опублікованому судовому рішенні детально розглядається справа конкретного громадянина Афганістану.
Німецькі органи влади раніше розпорядилися депортувати його до Румунії, проте це рішення через логістичні та правові складнощі так і не було виконане. Незважаючи на те, що формально постанова винесена щодо локального спору, вона містить точні правові позиції загального характеру, обов’язкові для виконання всіма національними судами.
Базові виплати та допомога не можуть бути скасовані
У своєму рішенні Європейський суд чітко встановив, що будь-яке штучне обмеження матеріальної допомоги, яка надається заявнику в подібній ситуації, докорінно суперечить європейському праву. Це обмеження традиційно поширюється на натуральну допомогу для забезпечення повсякденних потреб в одязі, побутових предметах і товарах першої необхідності, а також на прямі грошові виплати для покриття особистих потреб.
Суд підкреслив, що обмежувати ці виплати неправомерно навіть у тих специфічних випадках, коли запит на отримання захисту на території Німеччини був відхилений через те, що за розгляд справи від початку відповідає інша держава (так звані Дублінські випадки).
Pro Asyl називає рішення серйозним ударом по політиці федерального уряду
Правозахисна організація Pro Asyl охарактеризувала це судове рішення як серйозний удар по поточній внутрішній політиці федерального уряду. За словами представниці організації з юридичної політики Вібке Юдіт, Німеччина протягом багатьох років фактично відмовляла особам, які шукають притулку, у належних їм за законом виплатах. Тепер на вищому рівні підтверджено, що подібна практика порушує європейські норми. Юдіт додала, що це рішення є особливо важливим з огляду на те, що з 2024 року в аналогічних ситуаціях на місцях застосовується навіть повне виключення фінансової підтримки. Постанова Європейського суду стала чіткою відмовою від загальної практики скорочення допомоги біженцям до утилітарного рівня забезпечення виключно спальним місцем, хлібом і милом.
Європейський суд розглядав цю резонансну справу за офіційним запитом Федерального соціального суду Німеччини. Згідно з матеріалами справи, громадянин Афганістану звернувся за отриманням захисту в Німеччині у вересні 2021 року. Спочатку він проживав у пункті первинного прийому в районі Швайнфурт, де безперешкодно отримував стандартну допомогу у повній відповідності до німецького закону про виплати особам, які шукають притулку.
Чоловік оскаржив скорочення виплат у судовому порядку
Однак надання матеріальної допомоги було різко обмежене після того, як Федеральне агентство у справах міграції та біженців встановило юридичну відповідальність Румунії за розгляд цієї заяви і в жовтні 2021 року розпорядилося депортувати чоловіка до цієї країни не пізніше квітня 2022 року.
Після цього адміністрація району залишила заявнику лише натуральну допомогу у вигляді базового харчування, проживання, засобів гігієни та екстреного медичного обслуговування, повністю припинивши видачу одягу, побутових товарів та кишенькових грошових коштів. Чоловік не погодився з ущемленням своїх прав і подав судовий позов.
Європейський суд дійшов однозначного висновку, що гідний рівень життя у розумінні європейського права неможливо забезпечити без надання одягу та мінімальних грошових коштів на покриття щоденних потреб.
Одяг належить до найбазовіших потреб людини, які гарантують збереження людської гідності. Грошові виплати також необхідні для того, щоб гарантувати людині мінімальну незалежність, включаючи можливість самостійного придбання проїзних квитків, підтримання засобів зв’язку та мінімальної участі в суспільному житті. Право на отримання такої допомоги в країні перебування не припиняється автоматично з моменту винесення припису про депортацію, а зберігається аж до її фактичного виконання.
Федеральний соціальний суд Німеччини ще не виніс остаточного рішення
Федеральний соціальний суд Німеччини ще має ухвалити своє формальне рішення у цій справі, проте воно зобов’язане тепер повністю відповідати правовим позиціям Європейського суду. Раніше Соціальний суд Вюрцбурга відхилив позов громадянина Афганістану, ставши на бік місцевої влади. Однак Соціальний суд землі Баварія в межах апеляції повністю задовольнив позовні вимоги, не виявивши неправомірної поведінки або ухилення з боку позивача. Після цього адміністрація району подала касаційну скаргу до Федерального соціального суду. Ця інстанція засумнівалася в тому, що норми німецького закону відповідають європейському праву, і направила запит до Люксембурга.
Румунія з березня 2022 року офіційно відмовляється приймати біженців у межах Дублінських угод, посилаючись на масштабні наслідки макрорегіональної кризи. З цієї причини приписи про депортацію до цієї країни зараз практично неможливо виконати, що консервує правовий статус таких мігрантів у Німеччині.
Чинна директива з прийому біженців буде замінена 12 червня у зв’язку з масштабною реформою Спільної європейської системи притулку. Нові правила прямо дозволяють обмежувати виплати, якщо заявники свідомо перебувають не в тій державі, яка несе юридичну відповідальність за ведення їхньої процедури. Менше з тим, навіть нові правила вимагають обов’язкового збереження мінімальних стандартів забезпечення заявника відповідно до фундаментальних прав людини.
Варто зазначити, що вердикт Європейського суду оголив глибокі юридичні суперечності між національним законодавством Німеччини та наднаціональними гуманітарними зобов’язаннями нашої країни. Прагнення влади та окремих політиків у деяких землях Німеччини посилити фінансові умови для шукачів притулку зіткнулося з жорсткою позицією Європейських інстанцій щодо неподільності базових прав людини.
Незважаючи на майбутню реформу Спільної європейської системи притулку, яка розширить повноваження держав у сфері міграції, цей судовий прецедент фіксує неприпустимість зниження допомоги нижче за рівень, що забезпечує соціальну автономію особистості.
