Голова Бундестагу Бербель Бас спільно з експертними колами Федерального міністерства праці та соціальних питань має намір кардинально перебудувати діючу систему соціального забезпечення Німеччини, адаптувавши її до сучасних економічних та технологічних реалій. На сьогоднішній день комплексна реформа, покликана оптимізувати розподіл державних ресурсів, набуває чітких концептуальних контурів і отримує конкретний, поетапний графік практичної реалізації.
Державна система підтримки населення, за задумом технократів, має стати значно простішою, ефективнішою та одноманітнішою для всіх категорій громадян. Якщо врахувати нинішню вкрай заплутану кількість та дублюючий характер різних державних допомог, подібна модернізація є об’єктивно необхідною і давно назрілою мірою. На початку року профільна незалежна комісія офіційно передала міністру праці Бербель Бас (представниці Соціал-демократичної партії Німеччини — СДПН) всеосяжну аналітичну доповідь щодо реформування інститутів соціального забезпечення. На початковому етапі ці стратегічні пропозиції отримали широке схвалення як з боку опозиційного консервативного блоку ХДС/ХСС, так і всередині самої правлячої СДПН.
Однак з моменту презентації доповіді на практиці мало що змінилося, що викликало закономірну критику з боку експертного співтовариства. Останнім часом навіть усередині правлячої коаліції все більше депутатів Бундестагу відкрито висловлювали невдоволення затягнутими реформами та офіційно цікавилися, коли міністерство Бас нарешті приступить до практичної реалізації 26 отриманих нормативних рекомендацій.
Тепер, судячи з верифікованої інформації з внутрішніх кіл Федерального міністерства праці та соціальних питань (BMAS), перший регуляторний крок у цьому напрямку зроблено. Згідно з цими конфіденційними даними, до роботи вже приступили кілька спеціалізованих проєктних груп. Крім того, у середу Бас і міністр цифровізації Карстен Вільдбергер (Християнсько-демократичний союз — ХДС) підпишуть розпорядження про створення ще однієї спільної робочої групи, яка займатиметься виключно питаннями переведення всієї соціальної системи в цифровий формат. Головна стратегічна мета міністерства полягає в тому, щоб до кінця 2027 року всі ключові структурні зміни були повністю підготовлені, узгоджені з федеральними землями та закріплені на законодавчому рівні. У такому разі комплексна реформа зможе повноцінно набути законної сили з 2028 року.
Планується створення центрального соціального порталу
Суть масштабних перетворень полягає в глибокій інтеграції та об’єднанні найважливіших соціальних виплат у єдину, прозору для аудиту систему. Основна мета реформи має прикладний характер: різні види матеріальної допомоги, які досі громадянам доводилося оформляти в ізольованих одна від одної організаціях (наприклад, житлова допомога Wohngeld або базова допомога по безробіттю Bürgergeld), в осяжному майбутньому будуть запитуватися, верифікуватися та виплачуватися централізовано. Це дозволить усунути міжвідомчі бар’єри та знизити витрати на утримання чиновницького апарату.
«У майбутньому для одержувачів виплат у межах єдиної системи існуватиме лише одна точка звернення: центри зайнятості (Jobcenter) для працездатних громадян та відомства соціального забезпечення (Sozialamt) для непрацездатних осіб», — повідомили джерела в профільному міністерстві.
Таким чином, замість колишніх чотирьох незалежних відомчих каналів, які розподіляють субсидії, залишаться всього два, що істотно спростить адміністрування.
Крім того, федеральний уряд має намір форсувати темпи цифровізації соціальної сфери, яка суттєво відстає від загальноєвропейських стандартів. У межах цієї програми планується запуск Центрального цифрового соціального порталу, що функціонуватиме за принципом єдиного вікна для всіх видів державних допомог. Громадяни отримають можливість дистанційно оформляти виплати, оперативно переглядати офіційні рішення ведомств та отримувати грошові кошти в цифровому вигляді безпосередньо на банківські рахунки. Важливим технологічним нововведенням стане впровадження принципу одноразового введення інформації: персональні дані не доведеться надавати повторно, якщо вони вже є у розпорядженні будь-яких інших державних органів або муніципальних реєстрів.
Які подальші кроки Міністерства?
У міністерстві офіційно підкреслюють, що реформа німецької держави загального добробуту вимагає величезних адміністративних зусиль та координації. Вона зачіпає практично всі рівні виконавчої влади одночасно — від федерального центру до конкретних громад. Ситуація серйозно ускладнюється тим, що багато суверенних федеральних земель та окремих муніципалітетів досі використовують глибоко специфічні локальні адміністративні процедури, а також принципово різні, часто несумісні між собою комп’ютерні програми та бази даних.
Цією об’єктивною технологічною розбіжністю відомство Бербель Бас, по всій видимості, і прагне пояснити громадськості, чому після публікації перших пропозицій, зроблених наприкінці січня, загалом знадобиться майже два роки міжвідомчих узгоджень, перш ніж концептуальні ідеї стануть юридичною реальністю.
Затверджений графік реформи на даний момент виглядає наступним чином:
- До осені поточного року: Профільна робоча група зобов’язана представити уряду готову архітектурну концепцію єдиної системи виплат.
- Трохи пізніше: Спеціалізована проєктна група щодо спрощення законодавства підготує детальний перелік заходів, який до кінця року має трансформуватися у відповідний проєкт закону для розгляду кабінетом міністрів. Мова йде насамперед про радикальне скорочення обов’язків громадян щодо надання надлишкових довідок та паперових документів, а також про введення додаткових фіксованих лімітів для адміністрування незначних сум, де витрати на перевірку перевищують розмір самої виплати.
- До кінця року: Міністерство зобов’язане фіналізувати першу детальну дорожню карту з цифровізації інфраструктури.
Реформа може набути чинності у 2028 році
Протягом наступного року як пакет поправок щодо спрощення законодавства, так і регламент переходу на оптимізовану систему двох відомств мають пройти обговорення та бути схвалені Бундестагом і Бундесратом у межах стандартного законодавчого процесу. Якщо всі етапи будуть реалізовані відповідно до представленого плану, основна нормативна база реформи буде повністю готова до початку 2028 року.
Однак підсумковий успіх і те, наскільки просунеться до того часу цифрова інтеграція, головним результатом якої для пересічних громадян стане єдиний соціальний портал, безпосередньо залежить від політичної здатності федерального центру, земель та муніципалітетів знаходити компромісні фінансові рішення та долати технічні розбіжності. Особливо складним етапом будуть переговори з такими популістами як Прем’єр-Міністр Баварії Маркус Зьодер, який останні роки завжди при будь-якому рішенні приймає позу “А Марфа проти”.
Але поки що — офіційно в консервативному блоці ХДС/ХСС висловлюють стриманий оптимізм і сподіваються, що реформа дозволить досягти хоча б часткової економії бюджетних коштів за рахунок ліквідації дублюючих адміністративних структур.
«Ми зобов’язані досягти зниження витрат, адже всі соціальні зобов’язання держави необхідно своєчасно оплачувати, причому робити це доводиться силами тієї частини населення, яка офіційно працює і платить податки», — заявив в інтерв’ю керівник фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Штеффен Більгер, окресливши передбачувану ним позицію платників податків.
Серед соціал-демократів і в самому профільному міністерстві тим часом публічно намагаються знизити завищені очікування щодо миттєвого скорочення бюджетних витрат. При цьому в міністерських колах справедливо зазначають: «Головна мета модернізації — це стійке та ефективне повернення людей на реальний ринок праці. Тому діючий порядок обліку особистих доходів буде скоригований таким чином, щоб повноцінна зайнятість зі сплатою всіх обов’язкових внесків на соціальне страхування стала для громадянина економічно вигіднішою, ніж тривале перебування на державному забезпеченні».
Однак незалежні фахівці (часто активісти та блогери – самопроголошені експерти) та провідні економічні експерти (визнані такими в професійному середовищі) побоюються, що даний позитивний стимул може бути повністю нівельований макроекономічним явищем, яке в профільній літературі класифікується як ефект витіснення або прихованого посилення попиту.
У контексті реформування соціальної системи це означає наступне: якщо для окремого індивіда процес верифікації та отримання певних допомог стане максимально простим, безконтактним і позбавленим бюрократичного тиску, то латентні верстви нужденних, які сьогодні з різних причин (через сором, складність процедур або брак інформації) не звертаються за грошима до держави, у майбутньому почнуть масово запрашувати належну допомогу. В результаті, всупереч початковим розрахункам на оптимізацію, оновлена соціальна система Німеччини на першому етапі може стати не дешевшою, а значно дорожчою для федерального бюджету.
