Голова партії Маркус Зьодер, який зіткнувся останнім часом із безпрецедентним за своєю інтенсивністю внутрішнім тиском (і не безпідставно — Ред.), зробив рішучу спробу стабілізувати своє керівництво організацією. За підсумками закритого засідання правління партія поспішила продемонструвати зовнішню єдність, представивши компромісну програму дій. Цей крок покликаний нівелювати наростаючі розбіжності між традиційним крилом та прихильниками європейського курсу, які знайшли свого лідера в особі Манфреда Вебера.
Чи було це вдалим тактичним збігом, чи результатом ретельно прорахованої закулісної режисури партійних стратегів, але очікуваного ще вчора відкритого та прямого протистояння опонентів на публіці цього дня так і не відбулося.
У той час як чинний голова ХСС Маркус Зьодер після завершення напруженого засідання правління партії в Мюнхені вкотре детально викладав представникам провідних засобів масової інформації свою офіційну позицію щодо поточного стану справ в організації, його головний і найбільш критично налаштований заступник Манфред Вебер уже спішно прямував до аеропорту, щоб вилетіти у Страсбург.
Там на нього чекало вкрай важливе засідання європейської фракції, повністю присвячене обговоренню перспектив складної торговельної угоди між Європейським Союзом та США, що послужило бездоганним політичним алібі для безконфліктного роз’їзду лідерів.
Суть розбіжностей між лідерами ХСС
Однак і до цього моменту, за зачиненими дверима в штаб-квартирі на Карл-Шарнагль-Рінг, генерального зіткнення між Зьодером і Вебером у межах очної дискусії, якого очікувало багато оглядачів, не сталося. Заступник голови ХСС і за сумісництвом впливовий очільник Європейської народної партії (ЄНП) раніше надіслав колегам так званий «Троїцький лист», у якому піддав глибокому критичному аналізу політичний курс організації після вкрай незадовільних для партії результатів на останніх місцевих виборах, а також через постійну негативну динаміку, тобто постійне падіння рейтингу самого Зьодера.
Багато партійних функціонерів та незалежних політичних експертів розцінили це програмне звернення як прямий і недвозначний випад проти лідера партії Маркуса Зьодера, хоча сам автор і виявив дипломатичну стриманість, не згадуючи його ім’я в тексті безпосередньо. У посланні, зокрема, акцентувалася увага на фундаментальному партійному принципі: «Ми не можемо просто купити короткострокове схвалення виборців, мы зобов’язані завойовувати його системно, пропонуючи масштабні змістовні ідеї». На тверде переконання автора листа, ХСС необхідно в найкоротші терміни знову утвердитися у своєму історичному статусі справді загальнонародної партії (Volkspartei) та консолідувати навколо себе найрізноманітніші соціальні групи баварського суспільства.
Засідання, що пройшло в понеділок, стало першою особистою зустріччю двох політиків у межах головного керівного органу ХСС після публікації цього маніфесту. Лист Вебера викликав вкрай неоднозначну, а місцями й відверто болісну реакцію в консервативних партійних колах.
Так, міністр науки і мистецтва Баварії Маркус Блюме в ефірі одного з центральних суспільно-политичних токшоу, як зазвичай намагаючись виправдати улюбленого фудблогера і за сумісництвом Прем’єр-Міністра Баварії — Зьодера, досить різко зауважив, що його європейський колега, судячи зі стилю викладу, перебуває в деякому тактичному замішанні.
Коли під час засідання Вебер аргументовано висловив своє глибоке незадоволення з приводу подібних особистих нападок з боку колег по кабінету, його слова, за підтвердженими відомостями з джерел у партійних колах, були несподівано зустрінуті вельми схвальними аплодисментами значної частини присутніх членів правління.
Прихований сенс такої спонтанної реакції партійної еліти цілком очевидний: керівництво ХСС усіма силами прагне уникати винесення внутрішніх дискусій у публічне поле. Однак Вебер, на думку його опонентів, своїм демаршем пішов саме на такий усвідомлений ризик. У результаті кілька впливових членів правління відкрито висловили своє персональне несхвалення його дій, констатувавши, що на адресу заступника голови під час дискусії прозвучало чимало жорстких, але справедливих критичних зауважень з боку регіональних лідерів. А в авторитарних ортодоксальних колах не прийнято критикувати лідера. (Хоча статус Зьодера як лідера навіть у рядового члена ХСС викликає багато питань — Ред.)
Сам голова партії Маркус Зьодер на традиційній підсумковій пресконференції віддав перевагу зміщенню акцентів на інші теми і наполегливо закликав соратників до максимальної згуртованості перед обличчям майбутніх федеральних викликів. Він особливо підкреслив, що ХСС, будучи на сьогоднішній день найменшим партнером у Берліні, зобов’язана демонструвати абсолютну внутрішню єдність для ефективного та безкомпромісного відстоювання інтересів Вільної держави на федеральному рівні.
Зокрема, Зьодер дав чітко зрозуміти, що не має наміру йти на поступки в принциповому для нього питанні збереження «пенсії для матерів», до якої деякі ліберальні представники партійного союзу ставляться з відомим скептицизмом.
(Дійсно, як він може забути про ідею підкупу виборців сумнівними ідеями та популізмом? — Ред.)
Ця принципова позиція кілька разів була помічена і на самому засіданні правління, де молодий керівник молодіжної організації Junge Union Мануель Кнолль своєчасно нагадав старшим колегам, що ХСС у жодному разі не повинна випускати з уваги довгострокові економічні інтереси підростаючого покоління та молодих сімей при формуванні бюджетних пріоритетів. Забувши при цьому, що дівчата, які перебувають у декретній відпустці, отримують оплату і можуть робити відрахування до пенсійного фонду, тим самим збільшуючи кількість своїх пенсійних балів. І що дана спірна ідея — лише чергова спроба зупинити падіння рейтингів самого Зьодера.
Які ініціативи ХСС планує просувати в Берліні
У Берліні федеральна владна коаліція розраховує повністю завершити законотворчу роботу над пакетом ключових структурних реформ до початку літніх парламентських канікул, що неминуче вимагатиме серйозних політичних поступок і компромісів зокрема і від представників баварської групи. «Ми всі чудово розуміємо, що найближчими тижнями нам доведеться йти на певні взаємні поступки. Кожному з нас, включаючи нашу партію, заради спільного політичного результату», — черговий раз розмито й популістськи зазначив Зьодер, коментуючи перебіг нових раундів федеральних перемовин.
На підсумковому заході для преси баварського Прем’єра супроводжували керівник впливової земельної групи ХСС у Бундестазі Александр Гоффманн та голова фракції ХСС у ландтазі Клаус Голечек, що виглядає вельми незвично та підкреслено статусно для пресконференцій такого робочого формату.
Сам Вебер до цього моменту вже практично перетнув кордон, прямуючи до Страсбурга. Спішно залишаючи штаб-квартиру партії в понеділок опівдні, він обмежився лише гранично коротким і сухим коментарем для журналістів новинних агентств, які чекали на вулиці.
Відповідно до його власної інтерпретації подій, відправка критичного листа була абсолютно правильним і назрілим рішенням. «Моя головна мета полягає виключно в тому, щоб усередині нашої організації нарешті почалася чесна змістовна дискусія про майбутнє», — заявив політик перед тим, як сісти в автомобіль.
Після цього Вебер поїхав, проте його прихильники всередині правління вже заявляють щонайменше про частковий тактичний успіх своєї ініціативи. Річ у тім, що як пряму реакцію на внутрішні розбіжності Зьодер уже в понеділок змушений був представити розгорнутий план із десяти пунктів, спрямований на якісне зміцнення програмних позицій ХСС. Лідер партії при цьому примирливо додав: «Я твердо розраховую на якнайшвидше відновлення нашої традиційної єдності».
Програма Маркуса Зьодера щодо об’єднання партії
Розроблений під тиском внутрішньопартійний план модернізації включає такі ключові положення:
- активніше та систематичніше залучення рядових членів організації до процесів ухвалення стратегічних рішень — як на традиційних партійних з’їздах, так і за допомогою впровадження сучасних цифрових опитувань з найбільш актуальних суспільних тем;
- негайне відновлення активної діяльності заморожених раніше експертних комісій із вироблення нової партійної програми та актуалізації фундаментальних консервативних принципів союзу;
- підготовку та проведення масштабного зовнішньополітичного конгресу в другій половині поточного року, повністю присвяченого складним питанням обороноздатності, трансатлантичного партнерства та європейської інтеграції;
- організацію спеціального виїзного закритого засідання правління ХСС одразу після підбиття підсумків важливих виборів до ландтагів східнонімецьких земель для аналізу нової політичної реальності;
- глибоку структурну реформу та перетворення Фонду імені Ганнса Зайделя, оперативне керівництво яким досвідчений Клаус Голечек має найближчим часом перейняти у Маркуса Фербера, на потужний консервативний аналітичний центр європейського рівня.
Проблема цього т.зв. «Плану» в тому, що, по суті, якщо оцінювати цей план з боку політології та теорії державного управління, це не план, а черговий популізм: загальні гасла без конкретики та мети.
Усі ці спішно запропоновані керівництвом кроки, з погляду прихильників Манфреда Вебера, наочно свідчать про те, що його критичний заклик до реформ був не просто почутий, а прийнятий до виконання.
ХСС об’єктивно змушена оперативно коригувати свій змістовний порядок денний під впливом запитів з місць. Як повідомили інформовані джерела всередині правління, сам заступник голови партії під час фінальної частини засідання поспішив запевнити колег, що ніколи не прагнув більшого, ніж програмна дискусія.
За його власним твердженням, обговорення гіпотетичної зміни лідера партії або будь-яких радикальних кадрових перестановок у президії від початку не входило в завдання його письмового звернення.
Висновки та перспективи партійного консенсусу
Аналіз підсумків засідання, що відбулося, дає змогу зробити висновок, що ХСС укотре продемонструвала свою традиційну здатність до апаратної регенерації та компромісу в критичні моменти. Представлений Маркусом Зьодером т.зв. «план із десяти пунктів» — це тактичне визнання правоти критиків його діяльності, яке він поспішив показати як оформлене у вигляді системної програми модернізації. Насправді ж цей «план» є ні чим іншим як «замилюванням очей», бо він складається лише із загальних гасел, без мети та запланованих конкретних дій.
Очевидно, що явного розколу в керівництві баварських консерваторів поки що вдалося уникнути, проте баланс сил усередині ХСС зазнав якісних змін. Здатність партії зберегти декларовану єдність на практиці залежатиме від того, наскільки ефективно керівництво зуміє трансформувати внутрішні дискусії в реальні електоральні успіхи на майбутніх федеральних виборах, мінімізувавши при цьому ризики публічної полеміки між Мюнхеном, Берліном і Страсбургом. На жаль, особисті рейтинги Зьодера, які прагнуть до нуля, тягнуть і всю партію на дно електоральної підтримки.
