Як випливає із запиту до баварського ландтагу, на цей момент жоден із них не є функціональним. У світлі поточної ситуації у сфері безпеки постає питання: що взагалі сталося б, якби Мюнхен справді опинився під військовою загрозою? Де населення знайшло б захист? Запит журналістів t-online до мюнхенської пожежної охорони засвідчив: наразі багато чого ще залишається нез’ясованим.
У період із 2005 до 2022 року в Мюнхені було виведено з так званого статусу цивільної оборони 18 захисних споруд — відтоді вони більше не доступні на випадок оборони. Решта 16 об’єктів перебувають у віданні столиці землі за дорученням федерального уряду. Згідно з урядом землі, чотири належать місту, три — федеральній землі (Вільній державі). Решта перебувають у приватній власності.
Однак пожежне управління Мюнхена підкреслює: відносини власності в надзвичайному випадку не мають значення. «Як для приватних, так і для міських громадських захисних приміщень використання в разі нападу забезпечене», — повідомили у відомстві.
Теоретично об’єкти могли б використовуватися — незалежно від їхнього оператора, але технічно вони, ймовірно, вже давно не готові до експлуатації. Більшість було збудовано в 1960–1980-х роках. Технічне обслуговування — наприклад, повітряних фільтрів або аварійних генераторів — згідно з урядом землі, не проводилося з 2007 року. Тоді федеральний уряд відмовився від колишньої концепції захисних споруд.
Наявні об’єкти, за даними пожежної охорони, більше не відповідають вимогам сучасних загроз. Захисні приміщення в надзвичайному випадку мають бути швидко досяжні та пропонувати захист принаймні на короткий час — зі старою інфраструктурою це більше неможливо.
На федеральному рівні наразі розробляється нова концепція будівельного захисту населення. Відповідальним є Федеральне відомство із захисту населення та допомоги при катастрофах (BBK). Перший проєкт очікується ще до кінця цього року. До розробки залучені також землі та громади, включно з Мюнхеном.
Як саме виглядає співпраця між громадами та федеральним центром, залишається відкритим. Пожежна охорона Мюнхена у відповідь на запит лише вказала на робочу групу, створену федерацією. Вона перевіряє наразі, як наявні приміщення — наприклад, підвали, громадські будівлі або підприємства — могли б у майбутньому використовуватися як так звані приміщення самозахисту. Мета полягає в тому, щоб у надзвичайному випадку надати швидко досяжні захисні місця.
Де знаходяться мюнхенські захисні приміщення, громадськості невідомо. Місця розташування, згідно з містом, будуть повідомлені лише в кризовому випадку — наприклад, через застосунки оповіщення, ЗМІ або сирени. Чи є ця стратегія доцільною за сценаріїв загроз із вкрай коротким часом попередження — наприклад, через ракети або дрони, — пожежна охорона на запит не коментує.
Замість цього вона підкреслює: «Повідомлення відбудеться в кризовому випадку заздалегідь через відомі канали оповіщення». Однак публікація конкретних місць розташування захисних приміщень у рамках нової концепції планується. Конкретний термін для повідомлення місць міста, однак, ще не визначений, додало пожежне управління.
По всій Баварії, згідно з урядом землі, ще є близько 150 захисних приміщень із майже 97 000 захисних місць — це понад чверть усіх об’єктів, що залишилися в Німеччині. Але й вони більше не відповідають початковим вимогам.
Уряд землі вказує натомість на «добротну та переважно масивну будівельну субстанцію» багатьох будівель, які в надзвичайному випадку могли б запропонувати захист принаймні від ударних хвиль та уламків.
Latest Posts
