Результати нещодавнього спільного аналізу, проведеного Інститутом дослідження ринку праці та професій (IAB), університетами Бамберга та Білефельда, а також Шведським інститутом соціальних досліджень, демонструють пряму залежність між соціальним походженням людини та її здатністю відновитися після невдачі у навчанні. З’ясувалося, що для певних груп населення відсутність диплома стає довгостроковим вироком рівню добробуту.
Згідно з отриманими даними, фінансові втрати протягом перших десяти років після того, як молоді люди із соціально незахищених верств залишили навчальний заклад, становлять у середньому 45 відсотків від потенційно можливого заробітку. Статистика в даному випадку виглядає досить красномовно: юнаки та дівчата з родин із низьким соціальним статусом, які успішно завершили програму підготовки, за десятирічний період змогли заробити в середньому 153 000 євро. Водночас їхні однолітки з аналогічного середовища, які перервали навчання, отримали за той самий термін лише близько 82 000 євро. Такий глибокий розрив свідчить про те, що для цієї категорії молоді професійний атестат є єдиним надійним «соціальним ліфтом».
Вихідці із забезпечених родин легше надолужують згаяне
Кардинально іншу картину дослідники виявили, вивчаючи дані молодих людей із більш привілейованих та соціально стабільних родин. Для цієї категорії населення передчасний вихід із системи професійної освіти, як не дивно, практично не тягне за собою негативних наслідків для доходу в довгостроковій перспективі. Дослідження показало, що, незважаючи на тимчасові труднощі або зміну пріоритетів, такі молоді люди зрештою досягають рівня заробітку, порівнянного з доходами своїх однолітків, які здобули освіту вчасно.
У межах масштабного аналізу було опрацьовано дані близько 650 000 осіб, які здобували подвійну професійну освіту (Duale Ausbildung) у період з 2000 по 2007 рік. У цьому контексті соціальне походження визначалося через рівень освіти в безпосередньому оточенні респондентів. Автори роботи наголошують, що предметом вивчення стали насамперед випадки, викликані зовнішніми факторами, а не специфічними особистісними характеристиками. Таким чином, вирішальне значення у здатності подолати кризову ситуацію набули саме зовнішні умови та доступні ресурси.
Керстін Остерманн, дослідниця з IAB, пояснює, що наслідки припинення навчання безпосередньо корелюють із наявністю так званих соціальних «буферів». У молоді з привілейованих родин набагато більше шансів знайти шлях назад до освіти і здобути необхідний диплом пізніше. Більше того, їм значно частіше вдається здійснити перехід до високооплачуваної діяльності навіть без формальних документів на руках — соціальний капітал та зв’язки дозволяють їм займати позиції, які номінально вимагають спеціальної підготовки.
Водночас соціально незахищена молодь виявляється позбавленою подібних ресурсів. Відсутність підтримки та шансів на «другий старт» перетворює припинення навчання на стабільний фактор низького доходу. В умовах відсутності сімейної страховки та професійних зв’язків будь-яка затримка в освітній траєкторії закріплює соціальну нерівність, роблячи перспективу гідного заробітку практично недосяжною.
Джерело: DPA
Latest Posts
