Профільні спеціалісти позитивно оцінили нововведення, проте вказали на недоліки методики, що зберігаються.
Кольорове маркування Nutri-Score — від зеленої категорії «A» до червоної «E» — покликане допомогти покупцям порівнювати товари в супермаркетах і обирати корисніші альтернативи. Систему «світлофора» впровадили у 2020 році, проте в ній виявили низку слабких місць, що вимагало коригування формули розрахунку.
Цукор знижує рейтинг, а клітковина та білок підвищують його
Зокрема, високий вміст солі та цукру в продуктах тепер чинить сильніший негативний вплив на підсумкову оцінку. Ця зміна має на меті привести систему у відповідність до актуальних наукових даних. Цукор пов’язують із ризиком розвитку ожиріння, серцево-судинних захворювань, діабету та патологічних процесів у мозку. Надмірне споживання солі також вважається фактором ризику, наприклад, при гіпертонії.
Додаткові бали в системі Nutri-Score тепер нараховуються за високий вміст білка або харчових волокон. При цьому вимоги до клітковини посилилися: позитивний вплив на оцінку починається від 3 г на 100 г продукту (раніше поріг становив 0,9 г).
Лікар Університетської клініки Шлезвіг-Гольштейна та дослідник метаболізму Тім Голльштайн назвав це рішення правильним кроком. Він зазначив: «Однак я виступаю за те, що багаті на клітковину продукти слід маркувати ще помітніше, оскільки саме ця їжа є корисною. Ми рекомендуємо в ідеалі 30 г на день, але більшість людей цієї норми не досягає».
Наслідки змін для асортименту супермаркетів
Нова методика оцінювання спричинила видимі зміни на полицях магазинів. Представниця Товариства захисту прав споживачів Баварії Аня Швенгель-Екснер пояснила: «Рейтинг деяких видів кукурудзяних пластівців та швидкорозчинного какао знизився з рівня B до D через високий вміст цукру». Також погіршилися позиції піци з салямі через сіль та тостового хліба через суворіші норми щодо клітковини.
Екотрофолог із Технічного університету Мюнхена Сюзанна Шмідт-Теш розкритикувала підхід до підсолоджувачів, назвавши його втраченою можливістю. Тепер наявність підсолоджувачів у напоях знижує бали. Спеціалістка підкреслила: «Але вони присутні, наприклад, у протеїнових пудингах або батончиках. Це викликає подив».
Обмеження системи Nutri-Score
Попри доопрацювання, фундаментальні проблеми збереглися. Поширеною помилкою залишалася думка, що зелене маркування «A» автоматично гарантує користь продукту. Насправді Nutri-Score дозволяє порівнювати товари тільки всередині однієї категорії, пояснив Тім Голльштайн. Категорія «A» не свідчить про виняткову користь продукту, а лише вказує на його перевагу перед аналогами. Лікар порадив: «Але якщо порівнювати кукурудзяні пластівці між собою, має сенс обрати варіант із кращим показником Nutri-Score».
Ще однією складністю залишався добровільний характер маркування. Аня Швенгель-Екснер заявила: «Якщо я не знаходжу Nutri-Score на кожному продукті, я не можу їх порівняти». Деякі компанії, такі як Danone, навіть оголосили про відмову від використання системи для низки товарів. У зв’язку з цим захисники прав споживачів зажадали зробити маркування обов’язковим для всіх упакованих продуктів.
Здорове харчування залежить не тільки від особистого вибору
Американський дослідник питань харчування Кевін Голл висловив думку, що маркування є лише одним з інструментів у боротьбі за здорове харчування. Він піддав критиці надмірний акцент на індивідуальній відповідальності.
За словами вченого, раціон визначається насамперед середовищем: в оточенні нездорової їжі харчуватися правильно на постійній основі практично неможливо, навіть за наявності знань та мотивації. Тому він підтримав системні заходи, такі як обмеження реклами або введення податку на цукор.
Джерело: BR24
Latest Posts
