Документ передбачає масштабні інвестиції, водночас супроводжується значним збільшенням державних запозичень — уряд намагається поєднати потребу в модернізації з необхідністю зберігати фінансову стабільність.
Обсяг проєкту становить 3431 сторінку. У ньому зазначено очікувані доходи в розмірі 387 мільярдів євро, здебільшого за рахунок податкових надходжень, а також витрати у розмірі 503 мільярди євро. Крім того, близько 100 мільярдів євро мають надійти з позабюджетних фондів — на оборону та інфраструктурні проєкти.
Незвичне представлення бюджету саме в липні пояснюється затяжними суперечками всередині правлячої коаліції, які призвели до затримки ухвалення документа. Поки новий бюджет не затверджено, з січня діє тимчасове фінансування: держава виконує лише обов’язкові виплати та продовжує реалізацію вже запущених програм, тоді як нові ініціативи залишаються замороженими. Обговорення проєкту бюджету стало орієнтиром як для міністерств, так і для бізнесу, який очікує на державні замовлення.
Ключові пріоритети Клінґбайля згруповані за принципом «інвестувати — реформувати — консолідувати». Передусім він пропонує інвестувати близько 115 мільярдів євро в розвиток транспортної інфраструктури, цифровізацію та житлове будівництво. Ці заходи спрямовані на подолання відставання в модернізації та стимулювання економіки.
Важливою частиною видатків залишається національна та міжнародна безпека. Видатки на оборону — з урахуванням позабюджетного фонду для Бундесверу — зростають із 72 до 86 мільярдів євро. Близько 9 мільярдів євро передбачено на військову та гуманітарну допомогу Україні.
Найбільшу частку витрат, однак, становить соціальний сектор — понад третину загального обсягу бюджету, приблизно 190 мільярдів євро. Із них 120 мільярдів спрямують до пенсійного фонду, ще близько 52 мільярди — на забезпечення базового доходу (Bürgergeld).
Збільшення державних запозичень стало можливим завдяки тимчасовим послабленням щодо «боргового гальма» — конституційного обмеження на дефіцит бюджету. Винятки застосовуються до витрат на оборону та кліматичні проєкти. У результаті чисте запозичення в основному бюджеті зростає з 33 до 82 мільярдів євро. Додатково 61 мільярд євро буде залучено через спеціальні фонди.
Попри те, що державний борг Німеччини на рівні 63% від ВВП залишається помірним за міжнародними стандартами, фінансові кола попереджають про ризики нестабільності. Конституція дозволяє тимчасове перевищення встановлених меж, однак це призводить до зростання боргового навантаження та витрат на обслуговування боргу. За прогнозами, до 2029 року щорічні виплати за відсотками можуть подвоїтися.
Хоч уряд і заявив про намір проводити бюджетну консолідацію, проєкт не передбачає скорочення витрат порівняно з попереднім роком. По суті, Клінґбайль обмежився тим, що відхилив додаткові пропозиції про витрати, подані іншими міністрами. У довгостроковій перспективі коаліція планує зменшити витрати на державний персонал — ця мета зафіксована в коаліційній угоді з блоком ХДС/ХСС.
Після завершення бюджетного тижня розпочнеться детальний розгляд документа в профільному комітеті Бундестагу, а також консультації з Бундесратом. Очікується, що остаточне затвердження бюджету на 2025 рік відбудеться до кінця вересня.
Паралельно вже ведеться підготовка проєкту бюджету на 2026 рік. Це підкреслює, наскільки безперервним є процес розподілу ресурсів, визначення пріоритетів і ухвалення політичних рішень у Берліні.
