Після нещодавньої презентації своєї першої електричної моделі SU7, компанія активно зміцнює свої позиції у сегменті, де традиційно лідирують німецькі виробники.
Презентація SU7 наприкінці 2023 року викликала значний резонанс: дизайн автомобіля викликав асоціації з Porsche Taycan, а технічні характеристики — зокрема 1 549 кінських сил і рекордне коло на трасі Nürburgring восени 2024 року — вразили галузевих експертів. Згодом Xiaomi суттєво знизила ціну моделі — з приблизно 65 000 до 30 000 євро, що спричинило ажіотаж у Китаї та занепокоєння серед європейських автовиробників. Один із представників німецького автопрому в інтерв’ю BR24 зізнався: «Ми просто не можемо змагатися з цим». Водночас зростання інтересу до SU7 затьмарила подія квітня 2025 року — у Китаї сталося смертельне ДТП за участі безпілотного авто Xiaomi, внаслідок якого загинули троє людей.
Мюнхен обрано як стратегічну локацію для виходу на ринок ЄС
Рішення Xiaomi розмістити дослідницький центр саме в Мюнхені підкреслює роль міста як одного з провідних інженерних і технологічних хабів Європи. Хоча компанія поки не оприлюднила детального плану, місцева влада очікує конкретних оголошень до кінця травня. Представник Торгово-промислової палати Мюнхена і Верхньої Баварії Крістоф Ангербауер прокоментував ситуацію так: «Ми вітаємо інвестиції — навіть з Китаю».
На сьогодні в Баварії працюють близько 500 китайських компаній. На думку аналітиків, Китай розглядає Німеччину не лише як перспективний ринок збуту, а й як джерело передових інженерних рішень. Водночас співпраця набуває взаємного характеру: німецькі концерни, зокрема VW, активно укладають партнерства з китайськими стартапами, аби запозичити інновації.
Професор Штефан Братцель із Центру управління автомобільною промисловістю в Бергіш-Гладбаху наголосив, що китайським виробникам слід краще адаптувати свою продукцію до європейських вподобань, особливо в програмному забезпеченні. «Те, чого досягла Xiaomi за такий короткий термін, дійсно вражає», — зазначив він.
Xiaomi формує команду з німецьких фахівців
Компанія застосовує стратегію, яку раніше використовували й інші китайські автовиробники: створення міжнародної команди з залученням місцевих експертів. За наявною інформацією, у мюнхенському підрозділі працюватимуть п’ятеро колишніх менеджерів BMW і спеціаліст з аеродинаміки, що має досвід у Формулі-1. Загальна чисельність команди має сягнути приблизно 50 осіб. Паралельно формується відділ продажів у Дюссельдорфі для забезпечення розвитку європейського напрямку.
Перевиробництво в Китаї стимулює вихід на зовнішні ринки
Вихід Xiaomi на європейський ринок спричинений надлишком виробничих потужностей у Китаї, що виник через державну політику, орієнтовану на технологічне лідерство. Програма «Made in China 2025» визначає електромобілі одним із ключових пріоритетів. Унаслідок цього виробничі обсяги суттєво перевищують внутрішній попит.
Експорт до США для китайських компаній залишається майже заблокованим. За президентства Дональда Трампа доступ до американського ринку був фактично закритий, а адміністрація Джо Байдена у 2024 році підвищила мита на китайські електромобілі до 100 відсотків. В умовах торговельних обмежень Європа стає головним напрямком для китайського автопрому. Проте й тут існують перепони: восени 2024 року Єврокомісія схвалила запровадження мит до 35 відсотків, попри опір з боку Німеччини. Німецькі автовиробники, які мають заводи в Китаї, побоюються дзеркальних обмежень.
Локалізація виробництва як спосіб уникнення мит
Як можливе вирішення ситуації експерти розглядають відкриття виробничих потужностей безпосередньо в ЄС. Професор Братцель зазначив, що китайські компанії усвідомлюють потребу в локалізації та вже ведуть відповідні перемовини. Зокрема, автоконцерн Chery обговорює відкриття підприємств у Європі. «Це питання не лише економіки, а й політики», — додав він.
На його думку, перші заводи китайських компаній можуть розпочати роботу в Європі впродовж трьох-п’яти років. Водночас Німеччина навряд чи буде пріоритетною країною через високу вартість робочої сили. Перевага може бути на боці Південної або Східної Європи — наприклад, Іспанії або Португалії. На завершення Братцель підкреслив: «Тиск на німецький автопром зростає. Йому необхідно повернути лідерство в інноваціях, доки ще не пізно».
