Які кроки здійснить Федеративна Республіка Німеччина, що прийняла найбільшу кількість українців, які рятуються від війни, після настання цієї дати?
Громадяни України, вимушені покинути країну через повномасштабне вторгнення Російської Федерації, збережуть статус тимчасового захисту в державах Європейського Союзу до березня 2027 року. Нещодавно Рада ЄС затвердила керівництво для урядів країн-учасниць Євросоюзу щодо того, як слід готуватися до моменту, коли цей статус перестане діяти.
Зокрема, пропонується забезпечити інформаційне супроводження та підтримку тим особам, які ухвалять рішення повернутися в Україну. Тим же, хто планує залишитися в ЄС, рекомендовано надавати національні дозволи на проживання на підставі трудової діяльності або навчання. При цьому в рекомендаціях також зазначено, що повернення українських громадян має відбуватися лише тоді, коли «це дозволять обставини».
Яким чином готується Німеччина, яка прихистила найбільше біженців з України серед усіх країн ЄС, до дня закінчення терміну дії тимчасового захисту?
Низка рекомендацій ЄС уже реалізується Німеччиною
У міністерстві внутрішніх справ ФРН запевнили, що країна вже здійснює низку положень, рекомендованих Радою ЄС. «Наприклад, федеральним землям давно було надіслано вимогу активізувати перехід до надання довгострокових дозволів на проживання», — наголошується у відповіді німецького МВС на запит журналістів DW.
Ці заходи отримали схвалення і в міністерстві праці та соціальних питань Німеччини. Зміна правового статусу відкриває перед українцями довгострокові перспективи, оскільки є «кроком до отримання постійної посвідки на проживання», як уточнили у відомстві.
За даними Eurostat, у Німеччині проживає понад 1,2 мільйона біженців з України. Загалом по країнах ЄС тимчасовий прихисток знайшли понад 4,3 мільйона громадян України.
Скільки українців уже змінили статус?
Дотепер лише невелика частина українців, які перебувають у Німеччині, перейшла від тимчасового захисту до довгострокового дозволу на проживання. Наприклад, шляхом отримання робочої чи студентської візи. За даними Центрального реєстру іноземців (AZR), за останні три роки свій правовий статус змінили близько 14 тисяч українських біженців.
Водночас чисельність працевлаштованих у Німеччині українців демонструє зростання. Якщо в січні 2022 року їх було близько 65 тисяч, то до червня 2025 року ця цифра збільшилася до 341 тисячі. Із них 55 тисяч зайняті на неповній зайнятості, тобто працюють за короткостроковими договорами з обмеженим доходом або мають часткову зайнятість. Решта ж мають повну зайнятість і регулярно відраховують внески до системи соціального страхування.
Що необхідно для зміни статусу?
Як роз’яснили в міністерстві внутрішніх справ ФРН, українські громадяни мають право обирати: оформити тимчасовий захист, одразу ж подавати документи на посвідку на проживання для навчання чи роботи, або змінити свій поточний статус тимчасового захисту. Для цього слід звернутися до відомства у справах міграції та біженців за місцем фактичного проживання.
Для оформлення студентської візи або «блакитної карти» ЄС (Blue Card) потрібно відмовитися від тимчасового захисту. Водночас дозвіл на проживання з метою роботи чи професійного навчання (Ausbildung) може бути наданий одночасно зі статусом тимчасового захисту, уточнили в міністерстві праці та соціальних питань Німеччини.
Той, хто ухвалює рішення про зміну свого статусу, повинен відповідати низці обов’язкових умов. До них належать фінансова забезпеченість, відсутність притягнення до кримінальної відповідальності та наявність чинного українського паспорта. До цього переліку додаються специфічні вимоги, що залежать від категорії. Наприклад, для студентської візи — підтвердження зарахування до навчального закладу та фінансові гарантії, а для робочої — визнаний професійний диплом і трудовий договір. Знання німецької мови також має значення, проте визначати, чи достатні мовні навички кандидата, мають безпосередньо роботодавці, а не державні структури, як пояснили в міністерстві внутрішніх справ ФРН.
У Берліні розпочне роботу перший в ЄС Unity Hub для українців
Хоча МВС Німеччини особливо підкреслює, що можливість переходу на робочу або навчальну візу вже існує, багато громадян України досі відчувають труднощі з навігацією в системі. Та й самі місцеві німецькі адміністративні органи, за словами біженців, не завжди можуть надати вичерпні відповіді.
Із подібною проблемою зіткнулася і 37-річна Євгенія з Києва. Жінка проживає та працює в Бонні вже понад три роки, від початку повномасштабного вторгнення, і знайшла постійне місце роботи. Останні півтора року вона намагається перейти з тимчасового захисту на один із робочих параграфів. За словами Євгенії, цей процес досі протікає вкрай повільно. «Мене дуже засмучує ця ситуація, оскільки немає ясності щодо мого статусу. Попри те, що я своєчасно підготувала всі необхідні документи, я не можу домогтися прозорої комунікації з боку міграційної служби», — поділилася жінка. Вона зазначила, що ця невизначеність викликає в неї почуття незахищеності.
У відповідь на запит DW, боннське відомство у справах міграції та біженців підтвердило, що при зміні правового статусу українців в окремих випадках дійсно можливі затримки. Це пояснюється тим, що заявникам необхідно спочатку підтвердити відповідність усім вимогам, встановленим законом для отримання нового дозволу на проживання, і в низці ситуацій потрібні додаткові перевірки, що збільшує час розгляду. При цьому у відомстві підкреслили, що жодних інших додаткових перешкод не існує, а у своїй роботі воно керується положеннями закону про перебування іноземців у Німеччині (Aufenthaltsgesetz) та постановами, виданими федеральними та земельними органами влади.
Допомогти українським громадянам краще розібратися в правових аспектах їхнього перебування у ФРН покликаний спеціальний інформаційний центр для українців Unity Hub, який заплановано відкрити в Берліні цієї осені. Він стане першим подібним центром на території ЄС. Unity Hub не лише надаватиме інформацію та сприятиме у питаннях зміни правового статусу, а й надаватиме підтримку тим, хто ухвалить рішення про добровільне повернення в Україну.
Повернення на батьківщину
Організація повернення в Україну — надзвичайно важливий пункт у рекомендаціях ЄС. Ніхто не знає, якою буде обстановка до березня 2027 року, чи завершиться воєнний конфлікт до того моменту, зазначив у розмові з DW Ян Шнайдер, керівник одного з підрозділів Експертної Ради німецьких фондів інтеграції та міграції (SVR): «Можливо, він закінчиться миром або, як мінімум, перемир’ям, яке дозволить розпочати відновлення України». Саме тому, як підкреслив Шнайдер, у рекомендаціях також виділяється аспект повернення, оскільки Україні знадобиться повернення працездатних громадян для відновлення економіки країни.
Українцям же, які пов’язують своє майбутнє з Німеччиною, Шнайдер рекомендував не відкладати підготовку до зміни статусу до 2027 року, а почати діяти вже зараз. «Сім’ї повинні проаналізувати, чи відповідає хтось із них критеріям для отримання постійної посвідки на проживання, чи то через працевлаштування, навчання, чи навіть підприємницьку діяльність». Це, на думку Шнайдера, забезпечить певну стабільність на перспективу, оскільки тимчасовий захист закінчиться, а тимчасовий дозвіл на проживання можна продовжити, а згодом отримати право на постійне перебування.
Джерело: DW
Latest Posts
