Під час виступу на Європейському форумі WDR Мерц підтвердив, що відтепер Збройні сили України можуть застосовувати західну зброю без обмежень по радіусу дії. Він наголосив: «Обмеження на дальність для зброї, що передається Україні, більше не діють — ані з боку британців, ані французів, ані нашого уряду, ані американців».
Україна отримала дозвіл на удари по військових цілях у Росії
Це рішення відкриває Україні можливість завдавати ударів по військових об’єктах, що розташовані на території Росії. За словами Мерца, мова йде про використання високоточної зброї великої дальності, здатної знищувати цілі в глибокому тилу противника. Канцлер також акцентував, що українська армія, на відміну від російської, не атакує цивільну інфраструктуру, а зосереджена виключно на військових об’єктах.
Право на оборону виходить за межі кордонів
На думку Мерца, неможливо забезпечити ефективну оборону, обмежуючи дії лише своєю територією. «Надійна оборона немислима без можливості нейтралізувати військову інфраструктуру ворога за межами державного кордону», — пояснив він.
Канцлер підтвердив беззастережну підтримку України з боку Німеччини, згадавши про свою нещодавню поїздку до Києва разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кеїром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном і головою польського уряду Дональдом Туском. Четверо лідерів оголосили про єдність позицій, утворивши, як висловився Мерц, «коаліцію охочих допомогти».
Обговорення передачі ракет Taurus набирає нових обертів
Дотепер уряд Німеччини уникав постачання озброєнь з дальністю ураження понад 70 кілометрів. Хоча канцлер не уточнив, чи вплине нове рішення на потенційне надання Україні крилатих ракет Taurus, це знову актуалізувало обговорення цього питання.
У своїй передвиборчій кампанії Мерц не виключав передачу такої зброї, однак наголошував на необхідності тісної координації з іншими союзниками, які вже мають подібне озброєння або надавали його Києву.
Водночас він підтвердив, що новий уряд планує зберігати конфіденційність щодо більшості майбутніх постачань зброї, що свідчить про зміну підходу до військової допомоги — від публічності до обережної закритості.
