Обгороджена та охоронювана стоянка — саме такою запам’ятали внутрішній двір Конгрес-холу жителі Нюрнберга старшого покоління. І мало у кого ці спогади викликають приємні почуття. Протягом багатьох років туди звозили евакуйовані в місті автомобілі, які власники могли забрати лише після внесення відповідної плати.
У той час майже ніхто не замислювався про незвичайність цього місця для зберігання машин. По суті, саме в цьому і полягав негласний умисел міської влади. Багато десятиліть у мегаполісі Франконії діяло правило: ніхто не має обживатися в Конгрес-холі, адже цей остов є найбільшим архітектурним реліктом нацистського панування, що зберігся в Німеччині. Хоча будівля залишилася недобудованою, вона вражає своєю міццю, наслідуючи римський Колізей. І ця міць (результат хворобливого прагнення Гітлера до величі) ставила і продовжує ставити перед Нюрнбергом надскладні завдання.
Варіанти використання території
При висоті 39 метрів (планувалося 68,5) та площі основи 275 на 265 метрів усередині будівлі легко можна було б облаштувати футбольний стадіон. Ідея створення футбольної арени, у якій клуб «Нюрнберг» міг би проводити домашні матчі, була лише однією з багатьох, що обговорювалися в минулі десятиліття. Існували й часом курйозні підходи до використання остова Конгрес-холу після 1945 року: пропозиції простягалися від торгового центру до велнес-оазису. Однак нічого з цього не було реалізовано.
На те була вагома причина: над десятиліттями застою тяжіло питання про те, яке використання взагалі припустиме в такому місці. Поки на нього не знайшли відповідь, влада зійшлася на концепції розділеного використання: в одному з двох торцевих будинків розташувався Нюрнберзький симфонічний оркестр, частину приміщень орендувала компанія Quelle, а інші площі муніципалітет надав союзам та об’єднанням для зберігання інвентарю. Частина будівлі, звернена до площі Фольксфестплац, використовувалася як офіс Південнонімецького союзу власників атракціонів та пост охорони святкових гулянь. Коротко кажучи, був потрібен прагматизм: головне — нічого не затверджувати остаточно, щоб залишити майбутнім поколінням усі варіанти використання цієї спадщини.
Лише чверть століття тому почалася зміна цієї тактики. При значній фінансовій підтримці видавця газети «Nürnberger Nachrichten» Бруно Шнелля було розроблено концепцію Документаційного центру, який мав інформувати про партійні з’їзди, що щорічно інсценувалися як інструмент нацистської пропаганди. Професор архітектури з Граца Гюнтер Доменіг запропонував технічне рішення: скляний коридор буквально пронизує нацистський остов і відкриває одну з двох торцевих будівель для сотень тисяч відвідувачів з усього світу. Рік за роком вони приходять до Документаційного центру на території колишніх партійних з’їздів. Такий наплив людей спочатку ніхто не прогнозував: планувалося максимум 100 000 відвідувачів, а у 2019 році їхня кількість перевищила 300 000. Стара будівля стала тісною. Тому восени цього року відкриється оновлений та розширений Документаційний центр, на відкриття якого очікується приїзд федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра.
Однак ті, хто знайомитиметься з новою виставкою всередині нацистської архітектури, неминуче звернуть увагу на інший будівельний майданчик. Адже у внутрішній двір, який останні десятиліття використовувався переважно як парковка, переїжджає музичний театр Нюрнберга. Там зводиться нова будівля (спочатку задумана як тимчасова), яка має стати домом для опери та балету починаючи з сезону 2028/29.
Формування нового культурного центру
Стара опера в центрі міста, відкрита у 1905 році, потребує капітального ремонту. Протипожежний захист, сценічна техніка та загальний стан будівлі давно викликають занепокоєння у громади; експлуатація театру можлива лише завдяки спеціальним дозволам, які періодично подовжують. Оскільки на даний момент немає точних прогнозів щодо будівництва нової опери (вартість робіт уже зараз оцінюється в мільярд євро), запланована будівля у внутрішньому дворі Конгрес-холу, ймовірно, на невизначений термін прихистить частину Державного театру. Спочатку термін експлуатації прибудови розрахований на 25 років.
На південний схід Нюрнберга переїжджають не лише творчі трупи: у майбутньому в третині остова Конгрес-холу розміститься адміністрація Державного театру, що налічує 650 співробітників. Офіси для керівництва вже спроєктовані. Нюрнберг отримує новий культурний центр, який забезпечений транспортною доступністю завдяки існуючому трамвайному сполученню. Проєкт покликаний наповнити культурним життям територію, яка раніше асоціювалася з іншими історичними контекстами.
Дискусії про архітектурну спадщину
Перш ніж проєкт був затверджений, представники громадськості розділилися на два табори. З одного боку стояли прихильники збереження пам’ятки в первозданному вигляді, які критично ставилися до будь-яких будівельних змін у спадщині, що перебуває під охороною. Вони висловлювали побоювання щодо доречності музичних заходів на місці пам’яті. Прихильники ж змін у поводженні з нацистським минулим бачили в роботі Державного театру на цій території можливість для розвитку міста. Останні здобули перемогу в дискусії, що відбулося значною мірою завдяки діяльності бургомістра з питань культури Юлії Ленер. Вона доклала значних зусиль, щоб переконати опонентів у доцільності проєкту.
Вирішальним аргументом команди Ленер стала ідея створення так званих «просторів можливостей», які також виникнуть у цій будівлі. Ці приміщення нададуть незалежній культурній сцені Нюрнберга площі для розвитку. Сусідство Державного театру та незалежних митців допомогло проєкту отримати необхідне схвалення. Передбачено створення різних об’єктів: від репетиційних залів для музичних гуртів до виставкових площ.
Даний культурний проєкт виводить Нюрнберг у центр уваги на федеральному рівні. Уже деякий час у Конгрес-холі проходять виставки, що залучають аудиторію. Муніципалітет розраховує, що місто приверне увагу за межами регіону. Уже сьогодні йде робота над першими постановками, подробиці яких поки не розкриваються. ЗМІ та діячі культури з Німеччини та Європи виявляють зростаючий інтерес до території, на якій у минулому розташовувалася стоянка евакуйованих автомобілів.
Джерело: Abendzeitung München
Latest Posts
