Особливо сильно постраждала автомобільна галузь, де протягом дванадцяти місяців зникло близько 51 500 робочих місць, що становить майже сім відсотків від загальної кількості зайнятих. За даними аналітиків, жодна інша галузь не зазнала таких масштабних втрат.
Тривала економічна криза призвела до нових скорочень у промисловості. Аналіз консультаційної компанії EY, з яким ознайомилося інформаційне агентство dpa, показав: у автомобільній індустрії протягом року кількість працівників скоротилася приблизно на 51 500. Таким чином, саме цей сектор постраждав найсильніше.
Станом на 30 червня в промисловості працювало 5,42 мільйона осіб — це на 2,1 відсотка менше, ніж роком раніше. Загалом, згідно з дослідженням, заснованим на даних Федерального статистичного відомства, за рік зникло близько 114 000 робочих місць. У порівнянні з 2019 роком, тобто до пандемії, кількість працівників скоротилася навіть на 245 000 осіб, що відповідає падінню на 4,3 відсотка.
Зниження спостерігається і в доходах підприємств. У другому кварталі промисловий виторг зменшився на 2,1 відсотка, що стало восьмим поспіль кварталом падіння. Виняток становила лише електронна індустрія. Автомобільні компанії, які одночасно стикаються з проблемами збуту, зростанням конкуренції з боку Китаю та переходом на електромобілі, повідомили про зниження виторгу на 1,6 відсотка.
Німецька промисловість потерпає не лише від високих цін на енергоносії, зростання бюрократичного навантаження та слабкого попиту на внутрішньому ринку, а й від міжнародних торгових конфліктів. «Сильне скорочення експорту до США останнім часом завдало німецькій промисловості відчутного удару», – зазначив Ян Брохількер, керівний партнер EY.
Запроваджені адміністрацією Дональда Трампа штрафні мита роблять німецькі товари дорожчими у Сполучених Штатах, навіть якщо Європейському Союзу вдається домагатися подальших поступок щодо ставок. Додатковим чинником стало зниження експорту до Китаю, де автовиробники з Німеччини стикаються зі зростаючою конкуренцією з боку азійських компаній.
Під тиском цих факторів підприємства вже почали впроваджувати жорсткі заходи. Великі виробники, такі як Mercedes-Benz і Volkswagen, а також постачальники Bosch, Continental і ZF, оголосили про програми скорочення витрат. Porsche планує значною мірою згорнути діяльність своєї дочірньої компанії Cellforce, яка займається випуском акумуляторів. «Різке падіння прибутку, надлишкові потужності та послаблення зовнішніх ринків роблять масштабне скорочення робочих місць неминучим – особливо в Німеччині, де зосереджені ключові управлінські, адміністративні та дослідницькі підрозділи», – пояснив Брохількер.
Складнощі відчувають і інші галузі. У машинобудуванні протягом року зникло понад 17 000 робочих місць, у металургії – близько 12 000. У хімічній та фармацевтичній промисловості втрати виявилися значно меншими.
Поточна ситуація викликала дискусію щодо майбутнього Німеччини як промислової держави. Деякі спостерігачі вже говорять про початок деіндустріалізації. Однак якщо розглядати довший період, то картина виглядає менш драматично: за даними Федерального статистичного відомства, наприкінці 2024 року кількість зайнятих у промисловості була на 185 000 осіб, або на 3,5 відсотка, більшою, ніж десять років тому.
Водночас для молодих фахівців перспективи залишаються складними. «Автомобільна промисловість і машинобудування сьогодні наймають значно менше молодих працівників, ніж раніше», – наголосив Брохількер. За його словами, особливо інженерам доведеться стикатися з труднощами під час пошуку роботи. Багатьом випускникам університетів доведеться шукати нові напрями. «Ми побачимо зростання безробіття серед випускників – явище, якого Німеччина тривалий час не знала».
З інформацією агентства dpa.
