Черный список
Черный список © Фото: ChatGPT

Євросоюз включив Росію до чорного списку країн із високим ризиком відмивання грошей

Власники російських паспортів із посвідкою на проживання в Європі першими відчують на собі наслідки ухваленого рішення. В інших регіонах ситуація проясниться після появи перших проблемних прецедентів, зазначили правознавці в матеріалі DW.

Рішення Євросоюзу включити Росію до переліку держав із високим ризиком відмивання доходів і фінансування тероризму офіційно набуло чинності 29 січня. Відповідне повідомлення опублікували в Офіційному журналі ЄС.

У попередні роки європейська влада в цьому питанні орієнтувалася на дані FATF — міжнародної групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей. До своїх переліків ця структура включає країни, які навмисно ігнорують правила фінансової прозорості. У 2023 році FATF призупинила членство Росії, проте не стала вносити її до обмежувальних списків через позицію низки країн, зокрема Індії, Китаю та Саудівської Аравії. Однак тепер у Європі розпочало роботу власне профільне відомство — Anti-Money Laundering Authority (AMLA), яке реалізувало заходи, не ухвалені на міжнародному рівні. Росія стала 30-ю країною у європейському списку поряд із КНДР, Іраном, Афганістаном, Сирією та Єменом.

За даними видання Le Monde, рішення обумовлене відсутністю контролю над ринком криптовалют і зниженням прозорості фінансових операцій у країні з 2019 року. В ЄС дійшли висновку, що російська служба фінансового моніторингу фактично припинила ефективне міжнародне співробітництво і зосередилася на внутрішньому політичному тиску, вносячи опонентів курсу Кремля до реєстрів екстремістів.

Що передбачає новий статус для фінансових операцій

Потрапляння до списку не означає автоматичної заборони на всі фінансові потоки. На практиці це накладає зобов’язання проводити посилений моніторинг будь-яких транзакцій, пов’язаних із Росією, з боку банків, страхових компаній, рієлторів та інших посередників по всьому Євросоюзу. Найімовірніше, найбільш відчутним це стане для росіян, які проживають у Європі та регулярно користуються місцевою фінансовою системою.

Керуючий партнер TritTrace Investigations Ілля Шуманов пояснив, що кредитні організації почнуть проводити поглиблену перевірку всіх клієнтів, які мають зв’язок із Росією. За його словами, для затвердження угод із російською участю знадобиться згода старшого менеджменту банків, а кількість випадків відмови від роботи з росіянами заради підстраховки зросте. Кожна транзакція проходитиме довше через перевірки та підготовку звітів перед національними регуляторами. Хоча формально операції дозволені за умови ретельної перевірки, на ділі банки можуть воліти зовсім не мати справи з подібними клієнтами.

«Власники російських паспортів зі статусом ВНП або ПМП у Євросоюзі помітять зміни: банки вже переглядають профілі ризиків своїх клієнтів, а тепер у них з’явилася офіційна підстава для відмов у відкритті рахунків або в проведенні платежів», — попередив Шуманов.

Вплив на росіян зі статусом резидента в Європі

Як приклад негативних наслідків Шуманов навів продаж квартири в Росії та подальше вивезення цих коштів до Європи. Якщо раніше для внесення таких грошей на рахунок вимагалося підтвердження їхнього походження, то тепер перевірка може стати значно суворішою. Банк може детально вивчати історію угоди, терміни володіння майном та особи попередніх власників, щоб виключити підозри в легалізації коштів.

За інформацією Шуманова, отриманою від європейських банкірів, походження капіталів із Росії тепер сприйматиметься як токсичний фактор. Фінансові інститути почнуть скрупульозно зважувати потенційну вигоду та супутні ризики. Якщо відкриття рахунку новій людині може спровокувати реакцію з боку регулятора, банк, швидше за все, волітиме відмовити в обслуговуванні.

Після введення 19-го пакета санкцій багато хто вже стикався з тимчасовим блокуванням рахунків, коли платформи запитували додаткові документи. Після офіційного внесення країни до чорного списку взаємодія з російськими громадянами може стати для таких сервісів занадто обтяжливою, що призведе до прагнення позбутися подібних клієнтів. Проблеми можуть виникнути і у давніх клієнтів європейських банків: до них можуть висунути нові вимоги або попросити закрити рахунки.

Зміни торкнуться і комерційного сектору. Попри чинні обмеження, обсяг торгівлі між Росією та Європою все ще становить десятки мільярдів євро на рік. На думку Шуманова, можливості для роботи в європейському фінансовому полі стрімко скорочуватимуться, а підтримка збережеться лише в тих галузях, які є критично важливими для самого Євросоюзу.

Труднощі для мандрівників та абітурієнтів

Певні перешкоди можуть виникнути і у тих росіян, хто тільки намагається потрапити до Європи. Раніше вже було посилено правила видачі шенгенських віз, а тепер під питанням може опинитися можливість використання виписок із російських банків для підтвердження фінансової спроможності. На це звернули увагу в правозахисному проєкті «Ковчег».

Також правозахисники вказали на складнощі з оформленням студентських віз. Для навчання в Німеччині вимагається переказ коштів на спеціальний блокований рахунок у місцевому банку. Ця операція і раніше була вкрай утруднена, але тепер її реалізація може стати практично неможливою. Для росіян, які не проживають у ЄС постійно, новий статус країни обмежить можливості для відпочинку та здійснення переказів, зокрема купівлю страхувань у Європі.

Наслідки у третіх країнах

Для громадян, які виїхали до безвізових регіонів, масштаб наслідків поки оцінити складно через відсутність практики вирішення спірних ситуацій. Однак банки в цих країнах можуть за власною ініціативою вводити додаткові фільтри для росіян через побоювання втратити кореспондентські рахунки в євро. Подібний надлишковий контроль спостерігається у багатьох країнах світу вже кілька років.

Держави, що виступали посередниками в торгівлі, тепер ризикують отримати статус токсичних партнерів, що може змусити їх дистанціюватися від контактів із Росією. Як приклад наводиться ситуація з найбільшими банками Киргизстану, які у 2024 році припинили роботу з російськими фінансовими інститутами через загрозу вторинних санкцій США.

Представники фінансової компанії з Грузії зазначили, що тепер мають намір працювати з росіянами за тими ж стандартами, що і з громадянами Ірану, запитуючи підтвердження походження коштів навіть для невеликих транзакцій. Банки обиратимуть між збереженням російської клієнтської бази та дотриманням жорстких вимог європейських регуляторів. Великим банкам, для яких громадяни РФ не є пріоритетом, буде простіше припинити співпрацю, щоб уникнути зайвих складнощів із перевірками.

Джерело: DW

author avatar
Daniel Tat

Актуальное Blog