У доповіді про технологічний суверенітет і цифрову інфраструктуру, яку Європарламент схвалив значною більшістю, підкреслювалася залежність Європейського Союзу від позаєвропейських цифрових технологій. Автори документа вказали, що лише кілька технологічних компаній мали концентровану владу та контроль над інфраструктурою, включаючи операційні системи, штучний інтелект (ШІ), соціальні мережі, пошукові системи та платіжні сервіси. У тексті зазначалося, що такий стан справ ніс у собі серйозні ризики для ЄС.
Заклик до розробки європейського закону про розвиток хмарних технологій
Єврокомісію та країни-члени закликали реалізувати реформи в межах закону про розвиток власної європейської хмари та власних моделей штучного інтелекту (Cloud and AI Development Act). Одночасно з цим законодавці затвердили доповнення, у якому затребували скасування заборон на в’їзд до США для членів організацій громадянського суспільства, таких як HateAid, що були запроваджені адміністрацією Трампа.
Опір тільки з боку лівих і крайніх правих сил
Доповідь була прийнята широкою міжфракційною більшістю, що складається з представників народної партії, соціал-демократів, лібералів і зелених: 471 голос проти 68 при 71 тому, хто утримався. Опір чинили фракції Лівих і праворадикальне об’єднання Патріоти за Європу.
Пріоритет європейським компаніям у сфері цифрової інфраструктури
Амбітні плани спиралися насамперед на стратегічну переорієнтацію державних закупівель і розвиток європейської інфраструктури. При розподілі державних замовлень країнам-членам рекомендували віддавати перевагу європейським постачальникам і надати можливість виключати позаєвропейські компанії з виконання певних стратегічних завдань. Відповідні механізми вже існували в Китаї та США, проте в ЄС вони досі були відсутні.
Бюджетні кошти для програм із відкритим вихідним кодом
Зрештою рішення мало закласти політичну основу для розвитку європейської суспільної інфраструктури, що слідує принципу: державні гроші — державний код. Це означало, що програмне забезпечення, розробка якого фінансувалася за рахунок податкових коштів (особливо для органів управління), згодом мало ставати доступним для всіх як відкритий вихідний код.
Такий підхід був покликаний знизити залежність від окремих технологічних фірм. Основою міг стати Європейський суверенний технологічний фонд із капіталом близько десяти мільярдів євро. З цих коштів передбачалося оплачувати інфраструктурні заходи, які послужили б європейською базою для подальших розробок окремих компаній усередині союзу.
Захист даних від доступу з боку американської влади
У доповіді констатувалася глибока залежність, особливо в хмарному сегменті. Багато даних зберігалися та оброблялися за межами території ЄС. У зв’язку з цим було заявлено про необхідність чіткого визначення суверенної хмари. Єврокомісія запланувала представити відповідну постанову про розвиток хмарних технологій та ШІ 25 березня.
Насамперед вимагалося поліпшити захист конфіденційних даних від доступу з боку позаєвропейських держав. Цей захід був спрямований проти американського закону Cloud Act. Згідно з ним, компанії США зобов’язані надавати всім американським відомствам доступ до даних, що зберігаються та обробляються у них, навіть якщо ця інформація знаходиться за межами Сполучених Штатів.
Політичний тиск з боку адміністрації Трампа
Резолюція відповідала тенденції, яка посилилася через непередбачуваність дій адміністрації Трампа в США. Сильна залежність європейської та німецької економіки від американських технологічних концернів розглядалася адміністрацією Трампа як інструмент для створення загроз і можливого політичного тиску.
Згідно з даними галузевої асоціації Bitkom, представленими минулого листопада, 9 з 10 компаній, що імпортують цифрові товари або послуги, вважали себе залежними від закордонних технологій, а більше половини — сильно залежними. Тільки 4 відсотки опитаних заявили, що змогли б виживати в довгостроковій перспективі без цього цифрового імпорту.
Розрив між політичною волею та практичними діями
Втім, розвиток подій в останні роки показав, що між усвідомленням проблеми, політичними вимогами змін і конкретними діями в управлінні та економіці досі зберігалася велика відмінність. Це стосувалося і рішень про те, яке програмне забезпечення або який хмарний сервіс слід використовувати.
Окремі спроби впровадити програми з відкритим вихідним кодом в органах управління (як це протягом понад десяти років намагалася зробити адміністрація Мюнхена) зазнали невдачі у 2017 році, зокрема через домінування американських продуктів на решті ринку. Масштабнішим і, можливо, багатообіцяючим виглядав процес переведення управління на нові стандарти в землі Шлезвіг-Гольштейн, розпочатий у 2017 році. Проте залишалося неясним, чи стане прийнята резолюція Європарламенту в короткостроковій перспективі чимось більшим, ніж просто вираженням прагнення до політичних змін
Latest Posts
