Популярні сервіси миттєвої розстрочки часто створюють ілюзію доступності товарів, через що покупці непомітно для себе втрачають контроль над сукупним обсягом зобов’язань. Німецький парламент ухвалив рішення покласти край практиці безконтрольного кредитування, переклавши основну відповідальність за оцінку ризиків на плечі фінансових інститутів та платіжних сервісів.
У майбутньому правовий захист громадян при здійсненні кредитних угод в інтернеті вийде на якісно новий рівень. Відповідне рішення було затверджено Бундестагом у Берліні в межах реалізації оновленого законодавства Євросоюзу. Фундаментом реформи стануть обов’язкові та суворіші перевірки кредитоспроможності клієнтів, а також жорстка регламентація використання персональних даних. Федеральна міністерка юстиції Стефані Хубіг охарактеризувала проєкт як одну з найбільших ініціатив у галузі споживчої політики за останні десятиліття, підкресливши, що зміни безпосередньо торкнуться мільйонів жителів країни.
Що зміниться
Головне нововведення полягає в тому, що популярні методи оплати, об’єднані концепцією «Купи зараз, плати пізніше» (Buy now, pay later — BNPL), тепер офіційно прирівнюються до класичних споживчих кредитів. Це означає, що для будь-якого сервісу, який пропонує відстрочку платежу, перевірка платоспроможності клієнта стає суворо обов’язковою процедурою. Законодавці прагнуть мінімізувати ризики, особливо серед молоді, яка схильна укладати безліч дрібних договорів, не усвідомлюючи, як вони складаються в критичну масу боргу. Згідно з даними фінансового регулятора Bafin, майже чверть респондентів у віці до 30 років уже стикалися з неможливістю своєчасно сплатити рахунки, накопичені через BNPL-сервіси.
Критерії перевірки кредитоспроможності суттєво посилюються. Видача позики тепер дозволена лише в тому випадку, якщо фінансовий профіль клієнта робить повернення коштів математично ймовірним. При цьому закон вводить етичний бар’єр: кредиторам категорично заборонено використовувати для аналізу інформацію із соціальних мереж або особливо чутливі дані, такі як відомості про стан здоров’я позичальника.
Крім того, реформа зобов’язує банки та фінтех-компанії виявляти «поблажливість» до боржників. Ще до початку процедур примусового стягнення кредитор зобов’язаний запропонувати клієнту, який опинився у складній життєвій ситуації, варіанти реструктуризації: продовження терміну позики або тимчасову відстрочку платежів. Важливі зміни торкнулися і власників звичайних рахунків: тепер банки зможуть закривати ліміти за овердрафтом (Dispokredite) лише за умови повідомлення клієнта мінімум за два місяці, що дає позичальнику час для фінансового маневру.
Критика з боку опозиції
Під час парламентських дебатів депутат від ХДС Себастьян Штайнеке навів тривожну статистику Федерального управління: за підсумками 2024 та початку 2026 року близько 5,7 мільйона осіб у Німеччині перебувають у стані надмірної заборгованості. Особливе занепокоєння викликає той факт, що боргова яма молодшає. Кожен п’ятий німець у віці до 30 років обтяжений боргами, каталізатором яких часто виступають саме агресивні платіжні сервіси, що заохочують імпульсивні витрати через спрощену форму оплати.
Представники СДПН, зокрема Надін Хезельхаус, назвали новий закон «реальним проривом», що гарантує, що рядова покупка в інтернеті не перетвориться для громадянина на боргову пастку з довгостроковими наслідками.
Однак з боку «Зелених» та «Лівих» пролунала критика щодо недостатньої радикальності заходів. Депутат Стефан Шмідт висловив думку, що в захисному механізмі залишено занадто багато лазівок. Критики вказують на те, що реформа лише частково вирішує проблему лихварських відсотків і обходить стороною певні типи дебетових карток, що може дозволити деяким фінансовим гравцям продовжувати експлуатувати необізнаність споживачів. Проте, ухвалення закону знаменує собою перехід до відповідальнішої моделі цифрового споживання, де фінансова гігієна стає обов’язковою умовою кожної транзакції.
Джерело: DPA
