Перш за все для аграріїв із великими підприємствами це добриво, вироблене за спеціальною методикою, може стати цікавою альтернативою поширеним досі добривам на ринку. Оскільки для своїх високопродуктивних культурних рослин їм потрібні мінеральні добрива, що містять фосфор. Отриманий перероблений фосфор на новому підприємстві має до того ж викликати менше побоювань, ніж видобутий у природі. Однак завод із переробки доцільний не лише з екологічних причин.
Вихід із фосфорної кризи – з новою переробною установкою він може вдатися. Причина кризи, однак, не в дефіциті сировини фосфору, як багато хто вважає. Згідно з актуальними оцінками, запасів фосфору з природи вистачить ще на кілька сотень років. Проблема фосфору радше в політичній нестабільності у найважливіших країнах-виробниках. Ці напруження з країнами-виробниками знову і знову призводять до стрибків цін і дефіциту постачань.
Згідно з актуальним дослідженням, наразі, як і раніше, близько 25 відсотків європейського експорту фосфорних добрив надходить із Росії. Інша суттєва частина імпорту відбувається з Марокко. Зокрема, через цю залежність ЄС класифікує фосфор як критичну сировину з 2014 року.
Ще одна проблема природного фосфору: первинні родовища, як називають фахівці райони видобутку, мають «велику схожість з урановими родовищами», підкреслює Роланд Помбергер, керівник кафедри техніки утилізації відходів та управління відходами в Гірничому університеті Леобена в Австрії, у інтерв’ю BR. Тому «у нас там є також, хоч і дуже невелика, радіоактивна частка, і її ми потім розкидаємо на наших полях».
Згідно з Федеральним відомством з охорони навколишнього середовища, таким чином на німецькі поля потрапляє щорічно близько 167 тонн урану. У Баварії поля забруднені до 3,1 міліграма урану на кілограм ґрунту.
З реорганізацією припису про осад стічних вод законодавець уже у 2017 році створив інструмент проти залежностей від нестабільних держав і проти можливих небезпек для здоров’я через забруднений фосфор.
Оператори очисних споруд та установок для спалювання осаду стічних вод після цього законодавчого нововведення в районах збору від 100 000 жителів до 2029 року та від 50 000 жителів із 2031 року мають забезпечувати вилучення фосфору з осаду стічних вод, якщо він містить понад два відсотки фосфору. Це в будь-якому разі завжди так, зазначив Крістоф Брай, керівник експлуатації нового заводу, у інтерв’ю BR. В осаді стічних вод міститься до 20 відсотків фосфору.
Введення в експлуатацію заводу з переробки фосфору в Альтенштадті є тому не лише кроком до більшої циркулярної економіки та меншої залежності від ненадійних країн-постачальників. Це також крок, щоб виконати незабаром у будь-якому разі чинні законодавчі приписи максимально ефективно та з покриттям витрат.
Те, що це, на його думку, вдається, особливо пишається керівник експлуатації Крістоф Брай. Так, наявні в осаді стічних вод шкідливі речовини, як, наприклад, залишки медикаментів або важкі метали, за допомогою застосовуваної там методики, за якої в установці для спалювання панують температури понад 900 градусів Цельсія, «відводяться». Отримуване з цього добриво настільки чисте, що воно було б цікаве навіть для біоаграріїв, підкреслив Брай.
Ще одна перевага методики: 98 відсотків фосфору, що міститься в осаді стічних вод, може зберігатися при цьому методі переробки. Дія добрива також є, за словами Брая, при застосовуваній методиці на «майже ста відсотках». «Ситуація така, що ми стосовно інших методів переробки фосфору є тими, хто найбільш ефективний», — зауважив Брай. Також за ціною вироблене на підприємстві добриво конкурентоспроможне з усіма іншими – навіть із тими, які вироблені не з перероблених матеріалів.
Latest Posts
