За словами біологів, повернення цього виду безпосередньо пов’язане зі змінами клімату, спричиненими глобальним потеплінням. Цей металево-блискучий жук занесений до переліку особливо охоронюваних і має важливе екологічне значення, оскільки живиться гусінню, яка завдає шкоди лісам.
Окремими рисами виду є синьо-металевий щит на передньоспинці та золотистий перелив надкрил. Його довжина коливається від 17 до 28 міліметрів. Найближчим часом Calosoma sycophanta знову можна буде побачити в дубових лісах на північний захід від Мюнхена — у районах Богенгаузен, Фрайзінг і Ландсгут.
Біолог Штефан Мюллер-Крьоллінг із Баварського державного лісогосподарського інституту у Фрайзінгу пояснив, що попри грізну назву, жук є союзником для екосистеми:
«Його доречніше було б називати “мисливцем на гусінь”, адже саме вона є його основною їжею. На відео видно, як жук атакує гнізда гусені — ніби хижак, що нападає на зграйку здобичі».
Жук може допомогти стримувати шкідливі популяції гусені
Останніми роками цей жук уже з’являвся в північних регіонах Баварії, де через спеку відбулося масове розмноження шкідників — зокрема, непарного шовкопряда і дубового пильщика. Ці види гусені обгризають листя дубів і граба, що може призводити до загибелі дерев. Їхні отруйні волоски також становлять небезпеку для людей — викликають подразнення шкіри й дихальні проблеми. Через масштабні зараження лісові масиви в окремих районах доводилося тимчасово закривати для відвідувачів.
Генріх Гартманн із Інституту Юліуса Кюна в Кведлінбурзі підтвердив, що саме потепління стало головною причиною поширення цих шкідників. На думку Мюллер-Крьоллінга, поява жука Calosoma sycophanta є прямим наслідком цих змін, адже він — природний ворог гусені.
Вид фіксують і поза звичними ареалами проживання
Час від часу поодинокі особини з’являються навіть далеко за межами звичних ареалів — наприклад, у Франкфурті-на-Майні чи в регіоні Гойбоден. Як зазначив Мюллер-Крьоллінг, ця особливість ще потребує наукового пояснення:
«Вражає, що жук здатен так точно знаходити свою здобич, рухаючись з півдня Франції або з південної Європи».
Протягом тривалого часу вид вважали зниклим, однак він щоразу з’являвся у періоди масових спалахів популяцій гусені. Відомо, що жук здатен перетинати Альпи й долати висоти до 2000 метрів. Його також знаходили на бурових платформах та навіть на протилежному боці Ла-Маншу. Сильна м’язова структура крил — за словами вченого, схожа на «будову футболіста» — дозволяє йому здійснювати далекі перельоти.
Як відрізнити Calosoma sycophanta від інших жуків
Цей жук має впізнаваний вигляд: зелено-золотавий блиск тіла, видовжені ноги та синій металевий щит на передній частині спини. Якщо дивитися згори, здається, ніби жука «перетягнуто» в місці переднеспинки — через звуження тіла в «талії». Це відрізняє його від схожих видів. Наприклад, жук-золотоземельник також має блискуче тіло, але щит у нього прямокутної форми, а у бронзівки переднеспинка звужується донизу, утворюючи трикутний профіль.
Місцевий вид, а не інвазивний шкідник
Calosoma sycophanta не є інвазивним видом. Він уже зустрічався у фауні регіону під час попередніх періодів потепління. Як зазначив Мюллер-Крьоллінг, повернення цього жука свідчить не лише про зміщення ареалів шкідників, а й про спробу відновлення екологічної рівноваги:
«Такі види з південної Європи варто вітати, адже вони виконують важливу природну функцію».
Розведення жука в умовах лабораторії чи штучного середовища наразі неможливе — личинки надто агресивні й з’їдають одна одну при спільному утриманні. Водночас Мюллер-Крьоллінг вважає, що лісівники все ж можуть розраховувати на допомогу жука:
«У місцях, де виникне спалах гусені, рано чи пізно з’явиться і цей хижак. Він сильний і здатен долати великі відстані».
Жителів просять повідомляти про знахідки рідкісного жука
Щоб краще відстежити поширення та поведінку Calosoma sycophanta, Мюллер-Крьоллінг закликав громадян надсилати інформацію про знайдених жуків. Потрібно надіслати фотографію з датою, точним місцем (адреса або GPS-координати), коротким описом локації (наприклад, «лісова стежка», «тераса») та зазначенням стану жука (живий, летить, мертвий) на адресу:
📧 puppenraeuber@lwf.bayern.de
Останні підтверджені знахідки у південній Баварії — перші з початку XX століття — стали можливими саме завдяки таким повідомленням. У найближчому майбутньому Мюллер-Крьоллінг планує оприлюднити всі ці дані на інтерактивній карті. Основна мета проєкту — залучити більше людей до спостереження за природою та формування екологічної свідомості.
Latest Posts
