Міністерка культури землі Анна Штольц (Freie Wähler) в інтерв’ю Bayerischer Rundfunk заявила, що така квота є неприйнятною як з організаційної, так і з практичної точки зору, а також подає хибний політичний сигнал. За її словами, Баварія послідовно робить ставку на інтеграцію, а не на розділення.
«Кожна дитина, незалежно від походження, має рівне право на освіту», — наголосила Штольц. У центрі освітньої політики Баварії, за її словами, перебуває розширення мовної підтримки, а не впровадження квот.
Подібну позицію висловив керівник Державної канцелярії Флоріан Геррманн (CSU) в інтерв’ю Münchner Merkur. На його думку, успіх у школі залежить не від походження, а від рівня володіння німецькою мовою. «Той, хто володіє німецькою, може зрозуміти шкільну програму та інтегруватися в суспільство», — зазначив він. За його словами, уряд Баварії виступає проти будь-яких обмежень для дітей мігрантів.
Уповноважений уряду Баварії з питань інтеграції Карл Штрауб (CSU) додав, що навіть саме визначення того, хто вважається мігрантом, залишається суперечливим і довільним. Спроби ввести квоти, на його думку, можуть призвести до ізоляції та суперечать інтеграційній моделі, яка ґрунтується на мовній підтримці.
Федеральна міністерка допустила розгляд обмежень як варіанту
Федеральна міністерка освіти Карін Пріен (CDU) раніше в телеефірі з головним редактором Welt Яном Філіппом Бургардом згадала данську модель, в межах якої в окремих районах було запроваджено квоту для мігрантів. На запитання, чи могла б така модель підійти для німецьких шкіл, Пріен відповіла, що це «можливий варіант». Вона припустила, що конкретна частка — наприклад, 30 або 40 відсотків — може слугувати орієнтиром. Водночас вона наголосила, що подібні заходи мали б сенс лише за умови ефективної мовної підтримки на дошкільному етапі. Без достатніх знань німецької мови, за її словами, дітям буде складно досягти успіху в школі.
За словами Пріен, однією з головних цілей її роботи як міністерки є запровадження обов’язкового мовного тестування в дошкільних закладах та системи обов’язкової підтримки для дітей з недостатнім рівнем знань. Вона також нагадала, що освітні питання в Німеччині належать до компетенції федеральних земель, і закликала уникати поспішних реформ. «Для шкіл немає нічого більш обтяжливого, ніж постійні реформи, спричинені зміною правлячих коаліцій», — підкреслила вона.
Обов’язкові мовні тести в Баварії вже діють
У Баварії протягом багатьох років рівень володіння німецькою мовою в дошкільників систематично оцінюють вихователі. Із 2024 року запроваджено обов’язкове тестування для дітей віком від чотирьох з половиною до п’яти років, якщо дитячий садок не підтверджує достатній рівень мовної підготовки. Якщо дитина не проходить тест, вона зобов’язана до початку навчання у школі відвідувати садок з поглибленим курсом німецької мови. У разі відмови можуть бути накладені штрафи.
«Нові тести перед вступом до школи допомагають нам якомога раніше виявляти потреби в підтримці та діяти цілеспрямовано», — заявила міністерка Штольц. Геррманн також підтвердив, що володіння мовою є ключем до успішної інтеграції: «Без достатніх знань мови неможливо регулярно відвідувати школу».
Навесні 2024 року по всій Баварії тестування не пройшли приблизно 23 800 дітей. Примітно, що, за оцінкою дитячих садків, частина з них не потребувала підтримки — це свідчить про те, що стандарти оцінювання в садках і шкільна система тестування розходяться.
Різні позиції в баварському парламенті — підтримка від АдГ
Пропозиція Карін Пріен отримала схвалення від фракції АдГ у баварському парламенті. Депутат Оскар Атцингер заявив, що ідея міграційної квоти відповідає давній позиції його партії. АдГ виступає за обов’язкове вивчення німецької мови, обмеження частки дітей мігрантів у школах та повернення родин без права на проживання.
Проти виступила СДПН. Представниця партії з освітніх питань Сімоне Штрохмайр звернула увагу на відмінності між міськими й сільськими регіонами: «Частка дітей мігрантів сильно відрізняється залежно від місця проживання. Перерозподіл фактично неможливий». Вона наголосила, що підтримку потрібно спрямовувати туди, де є найбільші потреби, передусім — шляхом залучення додаткових педагогів у початкові, спеціальні та середні школи.
Обговорення ідеї міграційної квоти Штрохмайр назвала «хибним напрямом», що не відповідає реальним викликам у сфері освіти.
