Їх об’єднує спільне запитання: що буде далі?
Мітинг у Munich об’єднав іранців та ізраїльтян
Близько тижня тому, у п’ятницю ввечері, приблизно 120 осіб зібралися біля Sendlinger Tor у Munich. Серед присутніх були іранські та ізраїльські емігранти, які висловили підтримку цивільному населенню обох країн. Захід організували у короткі терміни після ракетного удару, завданого іранським режимом по лікарні в Be’er Sheva — місті-побратимі Munich — під час воєнного конфлікту між Іраном та Ізраїлем, який тривав на той момент уже дванадцять днів.
Жінки з Ірану та Ізраїлю виступили разом
Серед учасників була Сомайє, іранка, яка мешкає в Німеччині вже п’ятнадцять років. Вона тримала історичний прапор Ірану із зображенням лева й сонця — символ, який часто використовують противники чинного режиму, намагаючись дистанціюватися від офіційної символіки Ісламської Республіки.
Також на мітингу була присутня Став — ізраїльська студентка, яка накинула на плечі шарф із символікою Ізраїлю. Її родина на той момент перебувала під загрозою ракетних обстрілів. Незважаючи на тривогу, вона підкреслила важливість підтримки не лише для ізраїльтян, а й для тих, хто страждає від репресій в Ірані.
Після мітингу насильство посилилося, але завершилося перемир’ям
Після акції ситуація на Близькому Сході різко загострилася. Ізраїльська авіація завдала ударів по більш ніж 80 об’єктах на території Ірану, включаючи військові бази, сховища нафти, ймовірні ядерні об’єкти та будівлю Міністерства оборони в Tehran. За повідомленнями ЗМІ, внаслідок атак загинули кілька високопосадовців армії та іранські ядерні спеціалісти.
За даними американської правозахисної організації Human Rights Activists News Agency (HRANA), дії Ізраїлю призвели до загибелі щонайменше 657 осіб, з яких близько 263 — мирні жителі.
У відповідь Іран випустив ракети та скерував безпілотники на міста Ізраїлю. В результаті цих атак загинули щонайменше 24 особи, сотні дістали поранення, було зруйновано численні будівлі.
США завдали ударів по трьох об’єктах, які вважалися частиною ядерної програми Ірану. 25 червня було оголошено про припинення вогню. Ізраїльська сторона заявила, що всі військові завдання виконано.
Полегшення з настороженим очікуванням
Через тиждень після мітингу Сомайє та Став обережно висловили полегшення через тимчасове припинення бойових дій. Сомайє, яка виїхала з Ірану через репресії, продовжує сподіватися на політичні зміни у своїй країні. Вона зазначила, що зв’язок із родиною стабілізувався після тривалих перебоїв з інтернетом і телефонією. Проте жінка не робить надто оптимістичних висновків: «Як і багато інших іранських жінок, я намагаюся не втрачати надію», — сказала вона.
Став, чия родина в Ізраїлі залишилася неушкодженою, подякувала за це, але висловила сумніви щодо стійкості перемир’я. За її словами, іранський режим десятиліттями становить загрозу для Ізраїлю. «Щоранку я відкриваю телефон із тривогою, думаючи, що ракета могла влучити в дім когось із моїх близьких. Усе, чого вони хочуть, — просто жити звичайним життям. Як і ви», — зазначила вона.
Зростання антисемітизму та посилення репресій
Став зазначила, що загалом почувається у безпеці в Баварії та цінує підтримку, яку уряд землі надає Ізраїлю. Водночас її непокоять прояви антисемітизму. «Є мітинги, на яких ставиться під сумнів саме право Ізраїлю на існування або висловлюється підтримка Hamas. Деякі однокурсники казали мені: “Повернись туди, звідки приїхала”».
Сомайє також звернула увагу на тривожні тенденції. За її словами, іранцям надходять застереження не підписуватися на ізраїльські акаунти в соцмережах. Тим, хто бере участь в акціях за кордоном, погрожують. Після початку перемир’я влада Ірану активізувала смертні вироки — засуджених звинувачують у зв’язках з Ізраїлем.
Майбутнє залишається невизначеним
Подальший розвиток подій на Близькому Сході залишається непередбачуваним. Це визнає й професор Munich University of Applied Sciences Гай Кац, учасник ініціативи «Run for their lives», яка виступає за звільнення ізраїльських заручників. За даними армії Ізраїлю, у полоні Hamas досі перебуває близько 50 осіб, приблизно половина з них, імовірно, уже загинула.
«Ми раді, що наші сім’ї більше не живуть у бункерах і тепер можна поїхати в Ізраїль», — зазначив Кац. — «Але в нас немає відчуття, що війна справді завершилася». Він також додав, що надії на глибокі політичні зміни в Ірані нині майже зникли.
Діалог між іранською та єврейською громадами
Під час мітингу в Munich учасники познайомилися особисто. Іранці та ізраїльтяни обмінялися контактами та акаунтами в соцмережах. Багато хто висловив спільне бажання — жити в мирі, без постійного страху перед насильством і війною.
Latest Posts
