Результати повторного волевиявлення завершили процес, ознаки якого намітилися ще два тижні тому: політична карта Баварії стрімко змінюється. Вона стає все більш різноманітною та фрагментованою, а єдиною стороною, що програла, виявляється ХСС, яка досі фактично безроздільно домінувала в регіоні.
Для партії Маркуса Зедера ця неділя стала фатальним днем, причому сам голова доклав до такого результату максимум зусиль. Точніше, фатальну роль відіграло зворотне: його пасивність у виконанні прямих обов’язків прем’єр-міністра Баварії та лідера ХСС логічно призвела до сумного фіналу. На думку провідних німецьких політологів, Зедер закономірно увійшов до числа головних переможених у довгостроковій перспективі, оскільки кредит довіри виборців виявився вичерпаним.
Крах у містах та втрата сільських оплотів
Варто поглянути на загальну картину, яка виглядає для консерваторів гнітюче: Аугсбург втрачено, у Регенсбурзі перемога буквально вислизнула з рук перед самим фінішем, у Мюнхені шансів на успіх не залишалося вже після першого туру, а у Вюрцбурзі позиції були остаточно втрачені ще рік тому. У підсумку з п’яти найбільших міст Баварії найсильніша партія землі зуміла зберегти посаду обер-бургомістра тільки в Нюрнберзі.
У цей же час гер Маркус продовжує кочувати з одного телеінтерв’ю в інше, розсипаючись у гучних і скандальних заявах, або самовіддано займається веденням фуд-блогу. Схоже, фотографії бургерів та баварських сосисок у соціальних мережах для нього зараз куди важливіші, ніж реальний розвиток Баварії та вирішення насущних проблем її жителів.
Одночасно з цим у сільській місцевості — традиційному і, здавалося б, непохитному оплоті християнських соціалістів — свої позиції суттєво зміцнило політичне об’єднання «Вільні виборці». У 16 із 20 передвиборчих секторів вони зуміли перехопити у ХСС посади ландратів. Тепер майже 40% голів округів у Баварії належать саме до цієї сили, а у Швабії «Вільні виборці» і зовсім опинилися в абсолютній більшості, витіснявши стару політичну еліту на узбіччя.
Наслідки підсумків голосування для політичного майбутнього Маркуса Зедера
Зрозуміло, у других турах роль конкретних особистостей завжди важливіша за партійну приналежність, а місцеві фактори в цьому відіграють значну роль. Закриття лікарень та безпричинне закриття локальних туристичних пам’яток, будівничі проєкти, що вийшли з-під контролю та погрязли в корупції, катастрофічна нестача житла, у той час як будівельні компанії та мерія Мюнхена тримають порожніми приблизно 20 тис. одиниць соціального житла, а також стрімке зростання цін на нього внесли свій вагомий внесок у протестне голосування.
До цього варто додати зростання безробіття та пасивність джоб-центрів допомоги працевлаштуванню, дефіцит бюджету землі та гнітючі економічні показники. Ситуація дійшла до абсурду: навіть щоденні випадки грабежу банкоматів, квартир разом із заправними станціями стали для жителів символом того, що влада перестала контролювати порядок.
Однак коли керівні посади втрачаються в розумінні реальності одна за одною, за цим стоїть щось більше, ніж просто невдалий культ особи чи ідеологічні суперечки. ХСС позбулася впливу не лише на ключових посадах, а й у міських радах, а також в окружних зборах. Результат 32,5% став найгіршим починаючи з 1952 року. Це красномовне свідчення того, що електорат чудово розуміє сучасний занепадницький рівень партії та бачить відсутність як лідерства, так і реальної діяльності за ширмою гучних популістських гасел.
Підсумок муніципальних виборів — це болюча, але цілком очікувана поразка для доктора Маркуса Зедера. Саме він має визначати змістовний курс Баварії, бути її обличчям та головним двигуном передвиборчої кампанії. Однак перед цими виборами Зедер не продемонстрував жодної особистої самовіддачі. Його регулярно бачили на віп-бенкетах для бізнесу, кінофестивалях та в дорогих ресторанах як фуд-блогера, але практично ніколи — на передвиборчих майданчиках серед простих людей, які очікувано мали віддати голоси за його партію.
Провал антизеленого курсу та посилення конкурентів
Тепер прем’єр-міністру Баварії доводиться визнати, що колишня міць ХСС залишається недосяжною мрією. На жаль, він так і не зрозумів елементарної суті та щиро вірить, що всі навколо симпатизують його «харизмі». Але правда в тому, що під керівництвом Зедера партія ХСС перестала бути найуспішнішою політичною силою в Німеччині. Вона все ще залишається номером один у вільній державі, але тепер гостро потребує партнерів і, перш за все, радикального коригування курсу. Можливо, йтиметься навіть про заміну самого лідера, чий авторитет похитнувся, а довіра вичерпалася.
Адже очевидно: агресивний антизелений курс Зедера зазнав нищівної поразки. Ця стратегія не допомогла ХСС ні в боротьбі проти «Вільних виборців», ні в спробах переманити симпатиків АдН.
Хоча гер Маркус дуже старався у своїх інтерв’ю, де він буквально з піною біля рота накидався на біженців, іммігрантов, лівих та правих, а також на співвітчизників, які втратили роботу. Він забув, що головною проблемою є невиконання його власних обов’язків як керівника землі. Його дії та, що ще важливіше, бездіяльність призвели до того, що партія АдН очікувано зміцнилася в місцевих радах, хоча і не зуміла посісти вищі адміністративні посади.
Із «Зеленими» ситуація виглядає інакше. Мюнхен, Нойбург та Ландсберг — це лише видима частина процесу, який підтверджує: екологічна партія здатна перемагати в Баварії. І певною мірою «Зелені» зобов’язані цим успіхом саме Зедеру. Його нескінченні напади та манія блогерства забезпечили опонентам приплив нових прихильників, які стали фундаментом для перемоги — на такий результат ще рік тому не розраховували навіть у самому штабі «Зелених».
Знову відкрита любов Зедера до атомної енергетики та особливо старанність у проштовхуванні ідей неперевіреної технології Малих модульних ядерних реакторів, підозріло схожа на лобіювання інтересів певних бізнес-кіл, також лише додала мінусів до рейтингу ХСС та самого Зедера.
Якою буде взаємодія консерваторів із «Зеленими»?
Цікаво буде спостерігати, як у найближчі два роки розвиватимуться події в уряді землі. Як уживуться роздратована поразкою ХСС та торжествуючі «Вільні виборці»? Чи зроблять вони ставку на конструктивну роботу, чи віддадуть перевагу періодичним внутрішнім скандалам та черговому популізму заради порятунку власного іміджу?
Але головне питання полягає в тому, як консерватори вибудовуватимуть відносини із «Зеленими». Здатність до діалогу та визнання нових політичних реалій можуть стати визначальним фактором для подальшого політичного шляху Маркуса Зедера, що став уже досить спірним.
Latest Posts
