Річка, що дала ім’я округу, того дня мирно дзюрчала, навколо все зеленіло й квітло на сонці. Ідилічна картина. Але відео на їхніх телефонах показувало щось інше: коричневі маси води, які зносили все на своєму шляху. Катастрофа минулого року. Саме цьому понад 20 студентів з Ізраїлю, Німеччини та США хочуть запобігти. Наступний паводок не повинен мати таких руйнівних наслідків. У рамках Баварсько-Ізраїльської інноваційної програми міжнародна група має намір знайти цифрові рішення — за допомогою дронів та штучного інтелекту.
«Bavaria Israel Partnership Accelerator» (BIPA) об’єднує Мюнхенський університет і Міністерство закордонних справ Ізраїлю. Зазвичай програма стосується інноваційних стартапів. Але в окрузі Ґюнцбург усе зосереджено на захисті від катастроф. Ініціативу виявила депутатка земельного парламенту Дженні Шак. «Місія полягає в порятунку життів, — пояснила вона. — Можливо, ми всього лише невеликий округ. Але ми залучаємо найкращих фахівців з усього світу».
Округ Ґюнцбург виступає як пілотний регіон і надає реальні дані та місцеві знання, земля Баварія підтримує проєкт фінансово. «А коли йдеться про швидке управління в кризових ситуаціях, Ізраїль є відповідним партнером», — зауважила Шак. Студенти працюватимуть над проєктом протягом двох місяців. У результаті з’явиться програма з відкритим вихідним кодом, яку зможуть використовувати й інші округи. «Штучний інтелект, навчений тут, захищає не лише від повеней, — додала депутатка, — його можна застосовувати й під час лісових пожеж».
Для ознайомлення з місцевістю десять представників ізраїльської делегації на тиждень прилетіли до Баварії. Перед візитом на дамбу в Гьозельхурсті Даніель Крамер провів вступний інструктаж. IT-фахівець з управління округу стояв перед групою молодих людей, у більшості перед собою були ноутбуки. Атмосфера нагадувала університетський семінар. Робоча мова — англійська. Незабаром посипалися запитання: «За скільки часу до паводка система подає сигнал тривоги? Хто кого попереджає?», «Як влада вимірює об’єм води?», «Коли виїжджають пожежні розрахунки?», «Катастрофа сталася через танення снігу, зливи чи помилки в управлінні?». Обговорення засвідчило: це не звичайні студенти.
У найближчі два місяці перед групою стоять три складні завдання. Перше: інтелектуальне планування ресурсів на випадок надзвичайної ситуації. Система має за кілька секунд розрахувати, де потрібні мішки з піском і де мобільні захисні бар’єри, так звані «боксволли», зможуть зупинити потік. Програмне забезпечення також оптимізує розподіл сил: які помічники працюють тут, які направляються в інші місця? Замість ручних оцінок штучний інтелект надає точні дані та дає змогу заощадити дорогоцінні хвилини в початковій фазі події.
Друге завдання використовує дрони та штучний інтелект. Нова технологія сканування з дронів аналізує ґрунт під лісовим покривом і виявляє потенційні зони для затримання паводкових вод. Досі це не вдавалося, оскільки дрони не могли «зазирнути» під крони дерев. Крім того, технологія визначає, де ґрунт досить рівний для встановлення «боксволла». Ці пластикові стіни стійкі тільки на гладкій поверхні, навіть нерівний луг робить їх марними.
Третє завдання зосереджене на оптимізації планів евакуації. Інструмент, який використовує анонімізовані дані про жителів, у реальному часі показує, яким людям загрожує небезпека під час повені та скільки осіб проживає в будівлях. Він об’єднує демографічні дані з інформацією про інфраструктуру та зони ризику. «Таким чином, ми уникнемо ситуації, коли пожежникам доведеться евакуйовувати людей на човнах», — пояснила Шак.
рішень. Але це також і робота в міжнародній команді, як підкреслила Дженні Джон. Студентка бакалаврату вивчає міжнародну інженерну справу в Ландсгуті. «Це чудово — знайомитися з різними культурами та співпрацювати з блискучими умами, які поділяють спільне бачення: зробити світ трохи кращим».
Останні публікації
