Зверху стічні води подаються через шланг, знизу вони виходять очищеними від мікропластику через воронку і прямують у резервуар.
У цьому біореакторі на очисних спорудах Петерсгаузена найдрібніші частинки мікропластику видаляються зі стічних вод незвичайним способом. Професор Сабіне Ґрюнер-Лемпарт із Вищої школи Вайєнштефан-Тріздорф розробила проєкт із групою біоінженерів: «У нас там зараз міститься група мікроорганізмів, бактерії та грибки, які добре уживаються одне з одним і прекрасно ростуть та розвиваються в цих умовах. І ці мікроорганізми здатні розкладати частинки мікропластику».
Поруч із великим котлом встановлені міцні сходи. Піднявшись ними, можна зазирнути всередину через кілька невеликих віконець. Погляд падає на дрібне каміння лави, яким стічні води стікають тонкими струмками. Це каміння лави з вулканічного регіону Айфель відіграє центральну роль, як пояснила наукова співробітниця Анна Лена Шумахер, яка курує проєкт: «На камінні лави формується біоплівка. Уся ця конструкція потім зрошується стічними водами. Частинки мікропластику, що все ще є у стічних водах, можуть осідати в біоплівці, і там у мікроорганізмів з’являється можливість розкладати мікропластик». У Петерсгаузені наприкінці процесу залишаються частинки, які виглядають як вівсяні пластівці.
Дослідники з’ясували, що кожна людина споживає близько 5 грамів мікропластику на тиждень — приблизно вага кредитної картки. Поки точно невідомо, що ці речовини спричиняють в організмі людини. Але припускається їхній шкідливий вплив.
Пілотну установку розробила компанія з Байройта, що спеціалізується на водних та стічних технологіях, спільно з науковцями з Фрайзінга. Фінансування здійснюється Федеральним міністерством економіки та захисту клімату.
Класичні очисні споруди мають три ступені очищення — механічну, біологічну та хімічну. Нове розпорядження ЄС у майбутньому вимагатиме четвертого ступеня очищення для мікрозабруднень. І цей четвертий ступінь тепер випробовується за сприяння громади Петерсгаузен. Тут уже в останні роки був накопичений позитивний досвід співпраці з науковцями, і в такий спосіб заощаджено значні кошти, як пояснив мер Марсель Фат (незалежний): «Маленька громада отримує вигоду, тому що під час останньої санації, яка була кілька років тому, при розширенні очисних споруд ми змогли спертися на такий дослідницький проєкт. І з практичною реалізацією ми змогли заощадити мільйони євро».
Очисні споруди Петерсгаузена добре підходять, оскільки відповідають стандартним установкам у Німеччині — для стічних вод від 3 000 до 30 000 жителів. Науковці, компанія та громада раді, що новий метод уперше реалізований на практиці й функціонує. Партнери сподіваються, що незабаром пілотна установка стане готовою до виходу на ринок як четвертий ступінь очищення на очисних спорудах.
Latest Posts
