Таким чином, стає все більш очевидним, що ці членистоногі з отруйними кігтеподібними хеліцерами тепер регулярно зустрічаються по всій країні. Вчені уважно стежать за розселенням виду, фіксуючи його адаптацію до умов, які раніше вважалися несприятливими для теплолюбних тварин.
«У зв’язку з цим збільшується ймовірність того, що цей вид остаточно закріпиться в регіоні», — повідомив Олександр Вірт із природоохоронної організації Nabu. — «Цілком можливо, що цей павук уже постійно мешкає в останній із досі не заселених ним федеральних земель».
Вид, що походить із Середземноморського регіону, стрімко і послідовно розширює ареал свого проживання з моменту його першого виявлення на південному заході Німеччини у 2005 році. У 2022 році перший окремий випадок був офіційно зареєстрований у Мекленбурзі-Передній Померанії, проте тоді під час перевірки було доведено, що павук потрапив туди у валізі одного з мандрівників, тобто був завезений випадково. За актуальними відомостями організації Nabu, до поточного моменту на півночі країни зафіксовано вже кілька підтверджених випадків виявлення цього павука, зокрема на узбережжі та на островах Рюген і Узедом.
Павуки освоїли Любек
З федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн останнім часом також надходить істотно більше офіційних повідомлень від громадян, зазначають зоологи Nabu. Так, до теперішнього часу цей південний вид повністю освоїв Любек. З 2024 року існують верифіковані фотографії цих особин із цього ганзейського міста.
«Повідомлення про появу павука Носферату приходять із Північної Німеччини все частіше», — пояснює Вірт. — «Суворіший клімат північних широт, судячи з усього, не перешкоджає його експансії. У холодну пору року він просто переміщається в опалювальні будинки та квартири, де температурні умови для нього комфортніші».
Довжина тіла павука Носферату (Zoropsis spinimana) становить від одного до двох сантиметрів, що робить його помітним об’єктом для спостережень. Розмах ніг, за даними фахівців Nabu, може досягати п’яти сантиметрів. «Назва виду пов’язана з характерним темним малюнком на головогрудях, який багатьом спостерігачам нагадує обличчя вампіра з однойменного класичного художнього фільму “Носферату”», — пояснили фахівці Карлсруеського музею природознавства у квітні.
2026 рік демонструє високу активність популяції
Завдяки своїй сильній отруті, міцній будові тіла та високій спритності під час полювання цей переважно нічний павук, згідно з наявними ентомологічними відомостями, успішно справляється з досить великою здобиччю.
Він також належить до небагатьох видів, що мешкають у Німеччині, які фізично здатні прокусити шкіру людини. Однак його укус, як правило, не становить серйозної небезпеки для здоров’я і за ступенем болісності порівнянний з укусом оси.
Згідно з актуальною інформацією організації Nabu, по всій країні щорічно реєструється від 3 тис. до 5 тис. офіційних повідомлень із додаванням верифікованих фотографій. Навесні поточного року кількість спостережень з боку населення помітно збільшилася: з січня по травень на онлайн-платформи надійшло понад 2 тис. 500 знімків.
«Якщо ця тенденція збережеться, то 2026 рік знову продемонструє рекордно високу активність популяції Носферату», — зазначив Вірт, додавши, що вчені вітають фіксацію кожного нового випадку виявлення, бажано з чітким фотопідтвердженням. Це дозволяє дослідникам детально відстежувати подальший просторовий розвиток популяції та екологічні особливості способу життя нового для регіону виду.
Слід зазначити, що процес розселення павука Носферату по всій території Німеччини наочно ілюструє механізми синантропного розширення ареалу, за якого дикі види використовують створену людиною міську інфраструктуру для виживання в нетипових кліматичних зонах. Успішне закріплення середземноморського прибульця на півночі Німеччини свідчить про високу екологічну пластичність виду. Систематичний збір даних із залученням громадянської науки не лише підтверджує факт експансії, а й допомагає профільним науковим центрам своєчасно оцінювати вплив нових елементів фауни на локальні екосистеми.
